Главная arrow Работодателям arrow Товары в обмен на накопленные покупателем бонусы: как облагать налогом

Товары в обмен на накопленные покупателем бонусы: как облагать налогом

08:12:2016 г.

Стоимость безвозмездно полученных товаров или сумма денежных средств, которые предоставляются в обмен на накопленные баллы, включаются в общий налогооблагаемый доход плательщика налога исключительно в случае, если она носит индивидуальный (персональный) характер и облагается НДФЛ и военным сбором, отмечает ЛИГА:ЗАКОН (письмо ГУ ГФС в г. Киеве от 01.12.2016 г. №  25319/10/26-15-13-01-12).

Если же получателями товаров и денежных средств является не определенный круг лиц, то сумма таких доходов не включается в общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход плательщика налога.

Также фискалы отметили, что в случае предоставления физическим лицом - предпринимателем копии документа, подтверждающего его государственную регистрацию согласно закону как субъекта предпринимательской деятельности, НДФЛ не удерживается и военный сбор не взимается.

При предоставлении продавцом вознаграждения (бонуса) дистрибьютору за достижение соответствующих показателей и выполнение плана продаж, объектом налогообложения НДС являются маркетинговые услуги, которые предоставляются дистрибьютором, а мотивационные и стимулирующие выплаты (премии, бонусы, другие поощрения), со своей стороны, является компенсацией стоимости таких услуг.

Таким образом, дистрибьютор при получении мотивационных и стимулирующих выплат (премий, бонусов, других поощрений) от продавца в связи с достижением соответствующих показателей и выполнением плана продаж, обязан определить налоговые обязательства по НДС исходя из суммы полученных мотивационных и стимулирующих выплат (премий, бонусов, других поощрений), и составить и зарегистрировать в ЕРНН налоговую накладную.

У продавца при выплате мотивационных выплат дистрибьютору, в соответствии с п. 198.3 НКУ, возникает право на формирование налогового кредита (при условии регистрации в ЕРНН налоговой накладной, составленной дистрибьютором).

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М. КИЄВІ

ЛИСТ від 01.12.2016 р. №  25319/10/26-15-13-01-12

Щодо податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, а також інших податків, які виникають у підприємства при безкоштовній передачі товарів (бали обмінюються на товар та/або послугу), а також перерахуванні грошових коштів клієнтам в обмін на накопичені бали

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу, доходом з джерелом його походження з України - є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі доходи у вигляді додаткового блага.

Згідно із пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Кодексу).

Відповідно до пп. "е" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розділу IV Кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Таким чином, вартість безоплатно отриманих товарів або сума грошових коштів, які надаються в обмін на накопичені бали, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо вона носить індивідуальний (персональний) характер.

Отже, якщо одержувачами товарів та грошових коштів, є не визначене коло осіб, то сума таких доходів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

При цьому податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Кодексу (пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, податковий агент при нарахуванні (виплаті) доходу фізичній особі має виконати всі функції податкового агента, зокрема, щодо утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб із суми такого доходу.

Крім того, пунктом 177.8 статті 177 Кодексу встановлено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Виходячи з викладеного, у разі надання фізичною особою - підприємцем копії документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності, податок на доходи фізичних осіб податковим агентом не утримується.

Щодо оподаткування доходів, виплачених фізичній особі - підприємцю - платнику єдиного податку, зауважимо, що пунктом 297.1 ст. 297 Кодексу визначено перелік податків і зборів, від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з яких звільняються платники єдиного податку, зокрема від податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою XIV Кодексу.

Разом з цим, доходи фізичної особи - платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з главою 1 розділу IV Кодексу, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розділу IV Кодексу (п. 292.9 ст. 292 Кодексу).

Таким чином, при виплаті доходів фізичній особі - платнику єдиного податку податок на доходи фізичних осіб податковим агентом не утримується.

Відповідно до п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з пп. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Кодексу платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. IV Кодексу, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 розд. IV Кодексу (пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Кодексу).

Зокрема, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п. 163.1 ст. 163 розд. IV Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов'язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розд. IV Кодексу).

Отже, податковий агент при нарахуванні (виплаті) доходу фізичній особі має виконати всі функції податкового агента, зокрема, щодо утримання та перерахування військового збору із суми такого доходу.

Під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності (п. 177.8 ст. 177 розд. IV Кодексу).

Враховуючи викладене вище, суб'єкт господарювання при виплаті доходів фізичній особі - підприємцю не утримує військовий збір за умови надання такою особою копії документа, що підтверджує її реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.

Одночасно повідомляємо, що згідно з підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Кодексу маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

Одним із методів, які використовуються постачальниками для просування товарів на ринку, є сплата мотиваційних та стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб'ютори), які є винагородою за досягнення певних економічних показників третіми особами (дистриб'юторами) у межах своєї основної діяльності та сприяють пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулюють просування товарів у каналах дистрибуції.

Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), які сплачуються офіційним дистриб'ютором (постачальником продукції (робіт, послуг)), зокрема, за точність закупівельних прогнозів, виконання узгодженого плану закупівель, дотримання асортименту товарів), спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі виплати визначаються як оплата маркетингових послуг.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункт 14.1 стаття 14 Кодексу).

Отже, при наданні продавцем винагороди (бонусу) дистриб'ютору за досягнення відповідних показників та виконання плану продажу, об'єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються дистриб'ютором, а мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг.

Таким чином, дистриб'ютор при отриманні мотиваційних та стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень) від продавця у зв'язку з досягненням відповідних показників та виконанням плану продажу, зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з суми отриманих мотиваційних та стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень), та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

У продавця при виплаті мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) дистриб'ютору, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу, виникає право на формування податкового кредиту (за умови реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної дистриб'ютором).

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважаються будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню) (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Кодексу безоплатно надані товари, роботи, послуги:

  • товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
  • роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
  • товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Пунктом 188.1 статті 188 Кодексу визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

  • товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
  • газу, який постачається для потреб населення.

<…>

В. о. заступника начальника  І. М. Мірвелова

 
 
 

Rambler's Top100