Обмеження щодо форми здійснення розрахунків платниками єдиного податку

03:02:2012 г.

Обмеження щодо здійснення бартерних операцій існувало і в спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, що застосовувалася до вступу в дію глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України. В чому полягають основні відмінності нового обмеження щодо форми здійснення розрахунків платниками єдиного податку? Обмеження щодо форми здійснення розрахунків за операціями платників єдиного податку не є принципово новим для спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Частиною шостою статті 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року №746/99) було передбачено, що "суб'єкти підприємницької  діяльності  - юридичні особи,  які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком,  не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами". В новій редакції це обмеження викладене в пункті 291.6 статті 291 Податкового кодексу України, відповідно до якого "платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій)". Порівняння норм Указу Президента України №727 та Податкового кодексу України дозволяє виявити дві відмінності між ними: по-перше, починаючи з 1 січня 2012 року обмеження за формою розрахунків поширюється не тільки на юридичних осіб – платників єдиного податку, а й на фізичних осіб – підприємців незалежно від групи платників, до якої вони віднесені; по-друге, в новій редакції обмеження більш детально виписані види операцій, розрахунки за якими мають здійснюватися виключно в грошовий формі. Якщо в Указі №727 обмеження стосувалося розрахунків за відвантажену продукцію, то в Податковому кодексі України йдеться про розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги). Правда, ця відмінність має не сутнісний, а скоріш, технічний характер, оскільки термін продукція в ст. 1 Указу №727 трактувався в широкому сенсі та включав в себе товари, роботи та послуги. Зміни в застосуванні цього обмеження торкнулися також можливих наслідків його порушення. В "старій" спрощеній системі оподаткування (стаття 5 Указу №727) єдиним наслідком порушення цього обмеження було обов’язкове повернення на загальну систему оподаткування, починаючи з наступного податкового періоду (кварталу). В оновленій спрощеній системі оподаткування порушення форми здійснення розрахунків тягне за собою цілий комплекс наслідків: сума доходу, отриманого при застосуванні іншого (ніж грошовий) способу розрахунків, підлягає окремому оподаткуванню за ставкою 15% для перших трьох груп платників єдиного податку (фізичні особи – підприємці) та за подвоєною ставкою (тобто 6 або 10 %)  - для юридичних осіб - платників четвертої групи (пункти 293.4 та 293.5 статті 293 ПКУ); ці суми відображуються окремо в податковій декларації (підпункт 296.5.5 пункту 296.5 статті 296 ПКУ); суми доходу від здійснення бартерних операцій включаються до розрахунку доходу за попередній рік при поданні заяви про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; обов’язковий перехід на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (частина четверта підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ); свідоцтво платника єдиного податку підлягає анулюванню – в останній день податкового (звітного) періоду, в якому допущено відмінний від грошового спосіб розрахунків (частина сьома пункту 299.15 статті 299 ПКУ). Відділ МРР та ЗГ ДПА у Волинській області