Архив газеты
2007
02
МОГУТ ЛИ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЯ ОШТРАФОВАТЬ КАК ДОЛЖНОСТНОЕ ЛИЦО?
|
Как и в предыдущем письме налоговики дали ответ на перенаправленный из Государственного комитета Украины по вопросам регуляторной политики и предпринимательства запрос нашей редакции. Тема административной ответственности частного предпринимателя совсем недавно (см. на стр. 20-21 № 23 газеты «Консультант частного предпринимателя» за 2006 год) уже подымалась на страницах нашей газеты. Правда тогда отвечал Минюст и по вопросу ответственности за нарушения частным предпринимателем норм в сфере пенсионного социального страхования. Публикуемый ответ сегодня шире. Так, по мнению ГНА в г. Киеве, в случае установления факта совершения субъектом хозяйствования — физическим лицом административного проступка относительно нарушения налогового законодательства, он должен быть привлечен к админ-ответственности в рамках применения норм Кодекса Украины об административных правонарушениях. |
Текст нашего запроса публикуется на языке оригинала
|
Запит редакції газети «Консультант приватного підприємця»
У зв’язку з чисельними запитаннями платників
податків, які надходять від наших читачів, просимо Вас надати
роз’яснення з наступного запитання: |
Письмо публикуется на языке оригинала
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ у м. Києві
ЛИСТ
від 29.11.2006 р. № 992/10/31-106
Газета «Консультант приватного підприємця» (ТОВ «ДАЛІ-2001»)
м. Київ-62, а/с 60, 03062
Про розгляд листа
Державна
податкова адміністрація у м. Києві на виконання доручення ДПА України
від 07.11.2006 року № 20668/7/17-0717 розглянула листи ТОВ «Далі-2001»
від 12.10.2006 р. № 84109, від 10.10.2006 р. № 84598, від 10.10.2006 р.
№ 84590, від 09.10.2006 р. № 84100, від 10.10.2006 р. № 8756, які
надійшли з Державного комітету України з питань регуляторної політики
та підприємництва, щодо деяких питань оподаткування і в межах своєї
компетенції повідомляє наступне.
Стосовно
питання, порушеного в листі від 10.10.2006 р. № 8756 щодо визначення
поняття посадової особи в розумінні Кодексу України про адміністративні
правопорушення (далі — КпАП), то слід зазначити, що визначення
терміну «посадових осіб» дано Кримінальним кодексом України від 28
грудня 1960 року як осіб, які постійно чи тимчасово здійснюють функції
представників влади, а також займають постійно чи тимчасово на
підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності
посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або
адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки
за спеціальним повноваженням.
Щодо визначення
суб’єктів господарювання — фізичних осіб посадовими особами, то
постановою пленуму Верховного Суду України від 08.10.2004 р. № 15 «Про
деякі питання застосування законодавства про відповідальність за
ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів»
зазначено наступне: «Підприємець — фізична особа, який зареєстрований згідно з законом і здійснює господарську діяльність,
не може визнаватися таким, що виконує постійно, тимчасово або за
спеціальним повноваженням обов’язки (організаційно-розпорядчі чи
адміністративно-господарські) службової особи, а тому в разі здійснення
операцій з активами, які перебувають у податковій заставі, без
письмової згоди податкового органу не повинен притягатися до
відповідальності за вчинення злочину у сфері службової діяльності».
Поряд з цим,
пунктом 7 цієї постанови зазначено, що суб’єктами злочину, який
кваліфікується як «ухилення від сплати податків, зборів, інших
обов’язкових платежів», зокрема, можуть бути:
1)
службові особи підприємства, установи, організації незалежно від форми
власності, їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не
мають статусу юридичної особи, на яких покладені обов’язки з ведення
бухгалтерського обліку, подання податкових декларацій, бухгалтерських
звітів, балансів, розрахунків та інших документів, пов’язаних з
обчисленням і сплатою обов’язкових платежів до бюджетів і державних
цільових фондів (керівники; особи, котрі виконують їхні обов’язки; інші
службові особи, яким у встановленому законом порядку надане право
підпису фінансових документів);
2) особи, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;
3)
будь-які особи, котрі зобов’язані утримувати та/або сплачувати податки,
збори, інші обов’язкові платежі, що входять у систему оподаткування і
введені в установленому законом порядку, в тому числі податкові агенти
— фізичні особи та службові особи податкових агентів — юридичних осіб
при несплаті ними податку з доходів фізичних осіб. Тобто, суб’єкт
господарювання — фізична особа може розглядатися як суб’єкт злочину,
який кваліфікується як «ухилення від сплати податків, зборів, інших
обов’язкових платежів».
Відповідно до
положень Кодексу про адміністративні правопорушення,
адмінвідповідальність (у тому числі адмінштраф) застосовується тоді,
коли встановлено адміністративний проступок. Ціль притягнення до
адмінвідповідальності — застосувавши до особи, яка вчинила
адмінпроступок, репресивні заходи (від попередження до конфіскації та
адміністративного арешту), перевиховати її: у тому числі примусити
дотримуватися вимог закону та утримуватися від вчинення нових порушень.
Згідно зі ст. 9
КпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається
протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка
посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян,
на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено
адміністративну відповідальність.
Статтею 254 КпАП
визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається
протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником
громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до
статті 255 КпАП протоколи про правопорушення мають право складати
уповноважені на те посадові особи органів державної податкової служби (статті 512, 1551, 1631 — 1634, 164, 1645, 1772).
Зазначеними
статтями КпАП передбачені правопорушення, при виявленні яких органам
державної податкової служби надано право складати протоколи про
правопорушення, а саме за:
— незаконне
використання об’єкта права інтелектуальної власності (літературного чи
художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації
мовлення, комп’ютерної програми, бази даних, наукового відкриття,
винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і
послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської
пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об’єкт
або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної
власності, що охороняється законом (стаття 512 Кодексу);
— порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;
— порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (стаття 1551 Кодексу);
— відсутність
податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами
підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення
податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання
аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України (стаття 1631 Кодексу);
— неподання або
несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та
організацій пла-тіжних доручень на перерахування належних до сплати
податків та зборів (обов’язкових платежів) (стаття 1632 Кодексу);
— невиконання
керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ,
організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні
банки та інші фінансово-кредитні установи, закон-
них вимог посадових осіб органів державної податкової служби, перелічених у пунктах 5 – 8 частини пер-
шої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (стаття 1633 Кодексу);
— провадження
господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта
господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду
господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до
закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного
характеру, якщо його одержання передбачене законом;
— надання
суб’єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору
недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази
вимогам законодавства (стаття 164 Кодексу);
—
зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів,
на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з
підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими
особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів;
— незаконне зберігання марок акцизного збору (стаття 1645 Кодексу);
— виготовлення,
придбання або зберігання з метою реалізації фальсифікованих алкогольних
напоїв чи тютюнових виробів, а так само виготовлення, придбання або
зберігання з метою реалізації або використання за призначенням
обладнання для вироблення фальсифікованих алкогольних напоїв чи
тютюнових виробів;
— реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, а так само обладнання для їх вироблення (стаття 1772 Кодексу).
Відповідно до
ст. 27 КпАП штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і
посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі,
встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Отже, у разі встановлення факту вчинення суб’єктом
господарювання — фізичною особою адмі-ністративного проступку щодо
порушення податкового законодавства, він має бути притягнений до
адмінвідповідальності в рамках застосування норм Кодексу України про
адміністративні правопорушення.
<…>
Заступник Голови
О. В. Онищенк
|
Материал подготовлен по состоянию на 24 января 2007 года