Ситуации, когда предприниматель осуществляет деятельность, для которой не установлена ставка единого налога, посвящено письмо Государственного комитета Украины по вопросам регуляторной политики и предпринимательства от 23.03.2010 г. № 3557 (см. ниже).
С одной стороны, Госпредпринимательства указывает, что во время установления размера ставки единого налога органы местного самоуправления не могут учитывать все виды предпринимательской деятельности. Поэтому с целью более полного охвата отдельно указывают «другие виды деятель­ности».
То есть, если установлена ставка на «другие виды деятельности», есть возможность платить единый налог по такой ставке. При этом в Свидетельстве об уплате единого налога (далее — Свидетельство) должны быть указаны все виды деятельности, которыми занимается единщик.
С другой стороны, комитет говорит прямо противоположное вышеупомянутому. Итак, в случае если для определенного вида деятельности местным советом не установлена ставка, то, по мнению Госпредпринимательства, налоговики имеют основания отказать в выдаче Свидетельства.
Вывод: непонятно, почему Госпредпринимательства привел сразу две разные позиции. К сожалению, комитет не стал отстаивать интересы ФЛП, хотя все основания для этого есть.
Приведем наш аргумент. Законодательство (в частности Указ Президента Украины «Об упрощенной системе налогообложения, учета и отчетности субъектов малого предпринимательства» от 03.07.98 г.
№ 727/98, далее — Указ № 727) не устанавливает никаких ограничений, главное, чтобы вид деятельности не был запрещен. Если местный совет не установил ставку, то предприниматель должен платить максимальную ставку (200 грн.). Иначе получается, что от решений местного совета зависит, может ли вообще предприниматель быть на упрощенной системе. А это недопустимо, поскольку местный совет не может лишить законного права применять упрощенную систему налогообложения, которое предоставлено Указом № 727.
Публикуется на языке оригинала

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ від 23.03.2010 р. № 3557

ПРО РОЗГЛЯД ЗВЕРНЕННЯ

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув <…> щодо деяких питань застосування спрощеної системи оподаткування та в межах компетенції повідомляє наступне.

ЩОДО НЕВСТАНОВЛЕННЯ СТАВОК ЄДИНОГО ПОДАТКУ

Статтею 2 Указу Президента України від 03.07.98 № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (далі — Указ № 727) встановлено, що ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва — фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Місцева рада відповідно до своїх повноважень встановлює ставки єдиного податку на той чи інший вид діяльності, у межах встановлених Указом № 727, залежно від економічної значимості виду діяльності для розвитку свого регіону та його специфіки.
Під час встановлення розміру ставки єдиного податку органи місцевого самоврядування, зважаючи на різноманітність видів діяльності, що можуть здійснюватись суб’єктами підприємницької діяльності, не можуть враховувати всі види підприємницької діяльності, які мають намір здійснювати підприємці у певному регіоні.
Практика застосування положень Указу № 727 свідчить про те, що у більшості випадків місцеві ради, з метою більш повного охоплення видів діяльності, що здійснюють суб’єкти спрощеної системи оподаткування, при встановленні ставок єдиного податку окремо виділяють такий вид діяльності, як «інші види діяльності».
Якщо міською радою встановлено ставку єдиного податку на «інші види діяльності», то Ви маєте можливість сплачувати єдиний податок у визначеному порядку за ставкою, встановленою для «інших видів діяльності». При цьому у Свідоцтві повинні бути зазначені всі види діяльності, якими займається суб’єкт малого підприємництва протягом дії цього Свідоцтва.
У разі, якщо для певного виду діяльності місцевою радою не встановлено ставку єдиного податку, то органи державної податкової служби мають підстави у відмові видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку.
При цьому, суб’єкт підприємницької діяльності має право звернутися до відповідної місцевої ради щодо встановлення ставок єдиного податку на той вид діяльності, який має намір здійснювати такий суб’єкт.

ЩОДО МАКСИМАЛЬНОЇ СТАВКИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

Відповідно до статті 2 Указу № 727 ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва — фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
При цьому, у разі, коли фізична особа — суб’єкт малого підприємництва здійснює декілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, то таким суб’єктом придбавається одне Свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки єдиного податку.
Аналогічні норми зазначені у пункті 3 наказу Державної податкової адміністрації України від 29.10.99 № 599 «Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку», якщо платник єдиного податку здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, то ним придбавається одне Свідоцтво і сплачується єдиний податок за більшою ставкою за цими видами діяльності, встановленою місцевою радою за місцем його державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності незалежно від того, здійснює він підприємницьку діяльність на всій території України чи лише за місцем державної реєстрації.
Тобто, на види діяльності, які планує здійснювати суб’єкт підприємницької діяльності, встановлено різні ставки єдиного податку, то у Свідоцтві про сплату єдиного податку зазначається максимальна ставка єдиного податку.
Заступник Голови                                                                                                                М. Приступа