Пенсионный фонд Украины в разъяснении от 13.01.2011 г. (далее — Разъяснение) освятил вопросы начисления и уплаты единого социального взноса (далее — ЕСВ) для предпринимателей, использующих труд физлиц.
В принципе, в Разъяснении все правильно и логично.
Единственное, возникают вопросы по:
1) предпринимателям, которые получают вознаграждение за выполнение работ (предоставление услуг) от заказчиков — субъектов хозяйствования по гражданско-правовым договорам — подробнее читайте в публикации текущего номера «Капкан по ЕСВ для предпринимателей»;
2) предпринимателям-работодателям, которые несвоевременно выплачивают зарплату своим работникам относительно определения предельных сроков уплаты ЕСВ — подробнее читайте в публикации текущего номера «Пенсионный фонд разъяснил предельные сроки уплаты ЕСВ для предпринимателей-работодателей».
Ниже приведен текст Разъяснения.

Публикуется на языке оригинала

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ
РОЗ’ЯСНЕННЯ від 13.01.2011 р.
Роз’яснення щодо нарахування та сплати єдиного внеску
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

У зв’язку з набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон) Пенсійний фонд України повідомляє.

Платники єдиного внеску визначені частиною першою статті 4 Закону.
Після проведення звірення платників з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України, передбаченого пунктом третім розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, а також отримання від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України переліку бюджетних установ, яким на сьогодні встановлено розмір страхових внесків на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання як бюджетним установам згідно зі статтею 4 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» управління Пенсійного фонду України у районах, містах та районах у містах зобов’язані вручити (направити) платникам повідомлення про рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску, який сплачується залежно від визначеного класу професійного ризику виробництва або категорії платника.
При взятті на облік платників єдиного внеску слід керуватися Порядком взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-6 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 995/18290.
База нарахування єдиного внеску визначена статтею 7 Закону.
Для платників-роботодавців, визначених пунктом 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 та платників — найманих працівників, визначених пунктами 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 Закону єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основ­ну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Згідно з підпунктом 4.3.5 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 за № 994/18289 визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713.
Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України 22.12.2010 № 1170.
Розмір єдиного внеску встановлюється у відсотках від суми заробітної плати та залежить від класу професійного ризику виробництва, установленого для роботодавця за основним видом його діяльності і становить від 36,76% до 49,7%.
<…>
Нарахування єдиного внеску для найманих працівників (крім платників, зазначених у ч. 9 статті 8 Закону) здійснюється у розмірі 3,6% сум нарахованої заробітної плати за видами виплат.
Згідно з абзацом другим частини 6 статті 8 Закону для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності особам (у тому числі і інвалідам), зазначеним у пункті 11 частини першої статті 4 Закону, єдиний внесок на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та суми допомоги по тимчасовій непрацездатності нараховується за ставкою 33,2%.
Для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності згідно з частиною 12 статті 8 Закону єдиний внесок із сум такої допомоги утримується за ставкою 2%.
Базою для нарахування єдиного внеску для платників роботодавців (крім платників, зазначених у абзаці сьомому частини 1 статті 4 Закону), які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця) є винагорода, що виплачується такій фізичній особі за виконання робіт (надання послуг). Єдиний внесок на суми такої винагороди нараховується роботодавцем у розмірі 34,7%. Для платників — фізичних осіб єдиний внесок нараховується у розмірі 2,6% винагороди за цивільно-правовими договорами.
Оскільки у свідоцтві про державну реєстрацію підприємця види діяльності не зазначаються, то для підтвердження його виду діяльності можливо використовувати інформацію, надану державним реєстратором, де зазначаються види його діяльності відповідно до КВЕД.
<…>
Згідно з частиною 8 статті 9 Закону платники єдиного внеску — роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, яким є календарний місяць, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
При цьому платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Порядок прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати затверджено постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 № 21-3, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 953/18248.
Суми єдиного внеску сплачуються платниками на різні рахунки, відкриті органами Пенсійного фонду для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску та фінансових санкцій, залежно від видів платежів (категорій платників, класів професійного ризику виробництва) та розмірів єдиного внеску за якими він нараховується, оскільки по кожному виду платежу (розміру) здійснюється його розподіл за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
У разі помилкового перерахування платником сум єдиного внеску на неналежний рахунок необхідно згідно з п. 9 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 955/18250, своєчасно на підставі заяви платника здійснити його перерахування на належний рахунок.