Для начала напомним: налоговая скидка (далее — НС) — это документально подтвержденные расходы, осуществленные на протяжении отчетного года, на которые разрешается уменьшение общего годового налогооблагаемого дохода (пп. 14.1.170 Налогового кодекса Украины, далее — НК). Вместе с тем НС применяют только при наличии доходов в виде заработной платы. То есть частный предприниматель имеет право на НС лишь как гражданин, если он является работником и получает зарплату.

Приведем перечень расходов, разрешенных к включению в НС (п. 166.3 НК), и действующие ограничения (п. 166.4 НК).

Извлечение из НК публикуется на языке оригинала

___________________________________________________ 

<…> 166.3. Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки.

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати:

166.3.1. частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 цього Кодексу;

166.3.2. суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

166.3.3. суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;

166.3.4. суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно­ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно­ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині­інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

• а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;
• б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
• в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
• г) операцій із зміни статі;
• ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
• д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
• е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

166.3.5. суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику­резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

• а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю — суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу;
• б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю — 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї;

166.3.6. суму витрат платника податку на:

• оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
• оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

166.3.7. суму коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;

166.3.8. суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

166.4. Обмеження права на нарахування податкової знижки.

166.4.1. Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту — фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті; 

166.4.2. загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу;

166.4.3. якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. <…>

___________________________________________________

Механизм применения НС приведен в статье 166 НК. По общему правилу для получения НС плательщик должен подать налоговую декларацию об имущественном положении и доходах (далее — Декларация о доходах) по 31 декабря года, следующего за отчетным (то есть за 2014 год подают по 31.12.2015 г., за 2015 год — по 31.12.2016 г.). Но дело в том, что законодательством предусмотрено представление Декларации о доходах в разные сроки, в зависимости от каждого отдельного случая.

Считаем, что если физлицо обязано задекларировать свои доходы и одновременно имеет право на НС, то нужно подавать одну Декларацию о доходах в те сроки, которые наступают раньше.

Отдельно рассмотрим особенности сроков представления для предпринимателей на разных системах налогообложения.

Общесистемщики

Предприниматели на общей системе налогообложения должны представить Декларацию о доходах не позднее 9 февраля года, следующего за отчетным. В отчетности наряду с предпринимательскими доходами надо указать еще и гражданские. В свою очередь, получение НС связано именно с наличием гражданских доходов (то есть в случае получения доходов в виде зарплаты и понесения специфических «налоговоскидочных» расходов). Поэтому общесистемщикам необходимо отобразить все свои показатели (в том числе связанные с получением НС) в Декларации о доходах за отчетный год (например, за 2015 год подают не позднее 09.02.2016 г.).

Единщики

Единщики подают Декларацию о доходах исключительно как граждане. Здесь могут быть случаи, когда граждане не обязаны подавать Декларацию о доходах или наоборот должны это сделать. В первом случае (то есть когда граждане не имеют доходов, которые нужно обязательно декларировать) для получения права на НС Декларацию о доходах за 2014 год подают по 31.12.2015 г., а за 2015 год — по 31.12.2016 г.

Во втором случае (то есть когда единщики имеют гражданские доходы, которые подлежат обязательному декларированию) необходимо подавать Декларацию о доходах за 2015 год до 01.05.2016 г. (за 2014 год уже срок истек).

Уточнение

Итак, что же делать, если Вы не отобразили в ранее представленной Декларации о доходах сумму НС. К сожалению, налоговики никогда не высказывали по этому вопросу своей официальной позиции (то есть в какие сроки нужно подавать Декларацию о доходах гражданам, являющимся частными предпринимателями и имеющим право на НС). Редакция считает, что можно подавать Декларацию о доходах за год дважды (первый раз как «отчетную», второй — как «уточняющую»). Но при этом для каждой из этих деклараций нужно соблюдать действующие сроки.
Итак, частные предприниматели (как на общей, так и на упрощенной системе), которые уже подавали Декларацию о доходах (в предусмотренные законодательством сроки), могут подать по 31.12.2015 г. «уточняющую» Декларацию о доходах за 2014 год для получения НС.

Если единщики, которые не обязаны декларировать свои гражданские доходы, не подавали Декларацию о доходах за 2014 год, они имеют право предоставить по 31.12.2015 г.
«отчетную» Декларацию о доходах за 2014 год для получения НС.

Как Вы понимаете, двухэтапное представление (то есть первый раз как «отчетную», второй — как «уточняющую» Декларацию о доходах) имеет ряд недостатков. Во­первых, необходимо потратить больше времени на заполнение и предоставление отчетности. Во­вторых, налоговикам может что­то не понравиться в уточняющей отчетности и они могут прицепиться к плательщику.

Также отметим, что отображение НС в Декларации о доходах — это право, а не обязанность. Никто не заставляет этого делать. Но нужно помнить, что право на НС действует до истечения года, следующего за отчетным (если не успеть подать Декларацию о доходах, то гражданин остается без НС за соответствующий год).

И еще раз напомним, что частный предприниматель имеет право на НС только как гражданин, то есть если он также является работником и получает зарплату и имеет «налоговоскидочные» расходы.