В последнее время в редакцию поступает много вопросов относительно порядка оформления трудовых отношений с работниками-­совместителями. Это связано прежде всего с тем, что на работников по неосновному месту не распространяется такое ЕСВ­-правило: сумма начисленного ЕСВ за месяц не должна быть меньше минимального страхового взноса.

Поэтому работодатели могут платить за совместителей ЕСВ исходя из фактически начисленной зарплаты, которая может быть меньше минимальной (конечно, зарплата за отработанное время должна рассчитываться с оплаты труда, которая не меньше минимальной зарплаты).

В связи с вышеизложенным редакция газеты «Консультант частного предпринимателя» обратилась в Министерство социальной политики Украины с тремя вопросами, ответы на которые приведены ниже.

Публикуется на языке оригинала

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Лист від 25.05.2017 р. № 1537/0/101­-17/284

Про розгляд листа

Газета «Консультант приватного підприємця»

У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто ваш лист і в межах компетенції повідомляється.

Запитання 1. Хто такий сумісник і як оформлюється трудовий договір з сумісником?

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина за наймом.

При роботі за сумісництвом з працівником укладається трудовий договір. Стороною трудового договору про роботу за сумісництвом на стороні власника (підприємства, установи, організацїї) може бути як інший власник (підприємство, установа, організація), так і той же власник (підприємство, установа, організація), з яким працівник уклав трудовий договір про основну роботу. У останньому випадку трудові договори юридично не пов’язані між собою.

Порядок роботи сумісників та оплата їх праці регламентується постановою Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.93 р. № 245 та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінфіну від 28.06.93 р. № 43.

Запитання 2. Яка тривалість робіт повинна бути у працівника­-сумісника?

Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу. Оплата праці за сумісництвом здійснюється за фактично виконану роботу.

Оскільки нормативно-­правовий акт, який би регламентував умови роботи за сумісництвом працівників недержавної форми власності відсутній, доцільно користуватись положеннями постанови Кабінету Miнicтpiв України «Про роботу за cyмicництвом працівників державних підприємств, установ i організацій» від 03.04.93 р. № 245 та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, opгaнiзaцій, затвердженим наказом Miнпрaцi, Мін’юсту i Miнфіну від 28.06.93 р. № 43.

Запитання 3. Як обліковується тривалість робіт у працівника­-сумісника?

Що стосується обліку фактично виконаної роботи працівників, які працюють на роботі за сумісницт­вом, слід зазначити наступне.

Загальними положеннями Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, що містяться у Випуску 1 «Професій працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затвердженому наказом Miнпраці від 29.12.2004 р. № 336, передбачено, що конкретний перелік посадових обов’язків визначається посадовими (робочими) інструкціями працівників уcix категорій, які розробляються та затверджуються роботодавцями на основі типової кваліфікаційної характеристики, ураховуючи конкретні завдання та обов’язки, функції, права, відповідальність працівників цих груп та особливості штатного розпису підприємства, установи, організації.

Таким чином, роботодавець у посадовій інструкції (розділ «Завдання та обов’язки») визначає перелік посадових обов’язків», тобто обсяг виконуваних pобіт, за певною посадою.

Для обліку робочого часу працівників підприємств, установ, організацій, посади яких передбачено штатним розписом, у тому числі i працівників, які працюють на роботі за сумісництвом, застосовується Табель обліку використання робочого часу (далі — Табель).

Табель — це поіменний список уcix пpaцівників відділу, служби чи іншого структурного підрозділу або установи в цілому з відмітками про використання робочого часу протягом облікового періоду.

Табель — це не тільки форма первинної облікової документації, а й документ, необхідний для практичної роботи. Табель потрібен для обліку використання робочого часу працівників, а також для конт­ролю над дотриманням установленого режиму роботи, розрахунків iз працівниками по заробітній платі та отримання інформації про відпрацьований час.

Отже, обсяг роботи, яку виконує працівник за певною посадою, визначається посадовою інструкцією, а облік робочого часу здійснюється на підставі Табелю.

Слід зауважити, що Мінсоцполітики України інформує та надає у межах своїх повноважень роз’яснення (підпункт 103 пункту 3 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Miнicтpiв України від 17.06.2015 р. № 423). Роз’яснення та листи міністерств не є нормативно­-правовими актами, вони носять рекомендаційно-інформаційний характер.

Директор Департаменту О. Товстенко 

В завершение отдельно следует отметить, что Государственная служба Украины по вопросам труда отмечает: «при приеме работника на работу на условиях совместительства (внутреннего или внешнего) обязательным является заключения трудового договора, который оформляется путем издания приказа или распоряжения собственника или уполномоченного им органа, и уведомление в территориальные органы Государственной фискальной службы по месту учета их как плательщиков единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование о приеме работника на работу в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины».