За якою формою подають ЄСВ-звітність «за себе»

Усі приватні підприємці повинні подавати до податкової річний Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № Д5 (річна)) (далі — Звіт № Д5) «за себе». Його форму наведено в додатку 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженому наказом Мінфіну України від 14 квітня 2015 року № 435 (далі — Порядок № 435).

Єдинник повинен подати Звіт № Д5 «за себе», незалежно від того, чи була в нього діяльність у звітному році; чи є наймані працівники; чи змінювалася протягом року система оподаткування. Виняток з правил: ФОП-єдинники, які звільняються від обов’язкової сплати ЄСВ «за себе» (є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу), Звіт № Д5 не подають (ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі — Закон № 2464), п. 3 р. ІІІ Порядку № 435). З 1 січня 2018 року до когорти пільговиків додали ще підприємців які «досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно ЄСВ-пільговики не зобов’язані подавати Звіт № Д5. При цьому пільговики можуть стати платниками ЄСВ добровільно (за самостійним рішенням) й тоді їм доведеться: сплачувати ЄСВ і подавати Звіт № Д5. Хоча бути ЄСВ-добровольцем недоцільно.
Зверніть увагу, якщо пільговик надасть заповнений Звіт № Д5, навіть помилково, то фіскали будуть вважати, що вони добровільно нарахували ці суми ЄСВ. Несвоєчасна сплата яких буде покарана штрафними санкціями (див. «ЗІР», підкатегорія 301.09).
Граничний строк подання річного Звіту № Д5 — до 10 лютого року, наступного за звіт­ним (п. 2 р. ІІІ Порядку № 435). Тобто у нашому випадку останній день подання Звіту № Д5 за 2017 рік — 9 лютого 2018 року.

Єдинники сплачують ЄСВ «за себе» щокварталу. Останній строк — до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).
Платники можуть (але це не обов’язково) сплачувати ЄСВ у вигляді авансового платежу в розмірі, що самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми ЄСВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку за календарний квартал — до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (п. 6 р. IV Інструкції № 449).
Вважаємо недоцільним сплачувати авансові платежі з ЄСВ «за себе». По-перше, підприємцеві слід витратити час на оформлення авансово-ЄСВ-них платіжних документів. По-друге, за те, що ФОП заплатить заздалегідь, законодавством не передбачено ніяких бонусів. По-третє, сплачуючи наперед, підприємець дає державі безпроцентний кредит.

Для всіх платників єдиного податку (незалежно від того, на якій групі вони перебувають, який у них розмір виручки, чи ведуть вони господарську діяльність) діє однаковий порядок обчислення ЄСВ.
Отже, єдинники самостійно визначають базу для обкладання ЄСВ «за себе» (п. 4 р. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20 квітня 2015 року № 449, далі — Інструкція № 449), але вона повинна бути у межах «верхнього» та «нижнього» коридору. Відповідно місячна сума ЄСВ має бути в строгих межах, а саме:

• не менша мінімального страхового внеску за місяць — для платників єдиного податку на 2 і 3 групі та 0,5 мінімального страхового внеску за місяць — для платників єдиного податку на 1 групі (але стаж при сплаті 0,5 мінімального страхового внеску буде у половинному розмірі);
• не більша суми ЄСВ, розрахованої виходячи з максимального граничного розміру для обкладання ЄСВ.

• в 2017 році —25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (далі — ПМПО);
• з 1 січня 2018 року — 15 МЗП.

Увага! Титульний аркуш Звіту № Д5 ми не будемо наводити, оскільки питань у його заповненні виникнути не повинно.