На сумісників, як і на працівників за основним місцем, поширюється трудове законодавство. Роботодавець повинен, зокрема:
- укладати з сумісником трудовий договір у письмовій формі;
- повідомляти фіскалів про прийняття сумісника на роботу;
- виплачувати зарплату;
- надавати відпустки.
У цій консультації ми розглянемо основні (тобто найпопулярніші) нюанси, які відрізняють сумісників від працівників за основним місцем роботи.
Нюанс № 1. Для роботи за сумісництвом згоди роботодавця за місцем основної роботи не потрібно. Це пояснюється тим, що у чинному законодавстві до сумісника не висувається вищенаведеної вимоги. А що не заборонено, то дозволено.
Нюанс № 2. На умовах сумісництва працівники можуть працювати у того ж (внутрішнє сумісництво) або іншого роботодавця (зовнішнє сумісництво) у вільний від основної роботи час.