Неправильне заповнення платіжного документа, використання не власної банківської картки при сплаті податків/зборів призводить не лише до несвоєчасного зарахування платежів до бюджету, а й до штрафних санкцій. На це звертають увагу в ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

Щоб суми податків/зборів були своєчасно сплачені і в платника не виникло податкового боргу, йому слід правильно заповнити платіжний документ.

Тому необхідно дотримуватись вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 (далі — Порядок № 666). 

В Порядку № 666 в доступній формі, з прикладами описано, як правильно заповнювати поле платіжного документа «Призначення платежу».

Зокрема, в зазначеному полі обов’язковим реквізитом має бути реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер), за яким ведеться облік платежів в інтегрованій картці платника (далі — ІКП) в базах даних ДПСУ. 

У разі некоректного заповнення поля «Призначення платежу» сплачена сума податкового зобо­в’я­зання буде обліковуватись як нез’ясована, а в ІКП може виникнути податковий борг. Навіть у разі встановлення належності сплаченої суми її можна буде занести до потрібної ІКП тільки після письмової заяви відповідного платника. Датою зарахування коштів вважатиметься дата реєстрації такої заяви. При цьому за період існування податкового боргу в ІКП буде нараховано пеню та штрафні санкції відповідно до норм Податкового кодексу України (далі — ПК).

При сплаті податків (зборів) через платіжні термінали самообслуговування платнику необхідно застосовувати тільки власну банківську картку. Оскільки у разі перерахування до бюджету платежів третьою особою сплачені суми будуть обліковуватись як нез’ясовані, а у ІКП обліковуватиметься податковий борг.

Зазначена норма передбачена п. 87.7 ПК, який забороняє будь-яку уступку грошового зобов’язання або податкового боргу платника третім особам.