Главная arrow Архив газеты arrow 2020arrow 08arrow Нацбанк роз’яснює як будуть працювати нові правила фінмоніторингу



ДЛЯ ВСЕХ ЧАСТНЫХ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЕЙ
Нацбанк роз’яснює як будуть працювати нові правила фінмоніторингу

28 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6 грудня 2019 року № 361-IX (далі — Закон № 361).

Починаючи з 28 квітня діють нові вимоги щодо супроводження переказу коштів інформацією про платника та отримувача, а також новий порядок проведення заходів належної перевірки під час здійснення переказів коштів без відкриття рахунку, що відрізняються від порядку, що існує сьогодні.

Банки, фінустанови і платіжні системи повинні забезпечити, щоб всі перерахування супроводжувалися інформацією, яка викладена в ст. 14 Закону № 361, зокрема, про платника і одержувача платежу. 

Фінансовий моніторинг
Під фінансовий моніторинг підпадають такі операції:
1) валютні/гривневі перекази та фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів) на суму від 400 тис. грн.;
2) належна перевірка здійснюється в разі:
здійснення переказів (у тому числі міжнародних) без відкриття рахунку на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тис. грн., або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в інвалюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму в розмірі 400 тис. грн.;
проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тис. грн.;
проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує 400 тис. грн.
Крім того, залежно від рівня ризику проведення фінансової операції належна перевірка клієнта здійснюється також у разі проведення ним кількох фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує сумі у розмірі 400 тис. грн.

Підозрілі фінансові операції
Якщо у банка виникли підозри, то він має право на зупинення видаткової фінансової операції. Під таке зупинення платежів можуть потрапити як юрособи, ФОП, так і пересічні громадяни. При цьому зарахування коштів на рахунок здійснюється без обмежень.
Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має дос­татні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму, або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Під підозрою Закон № 361 розуміє припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фіноперація або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції.

Національний банк України у листі від 13 квітня 2020 року № 25-0006/18603 роз’яснив основні нововведення, які запровадив Закон № 361 (див. нижче його текст).

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ЛИСТ від 13.04.2020 р. № 25-0006/18603
Про супроводження переказів коштів інформацією про платника та отримувача
Національний банк України (далі — Національний банк) відповідно до пункту 2 частини другої статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та пункту 8 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» повідомляє таке.
З 28.04.2020 набирає чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6 грудня 2019 року № 361-IX (далі — Закон).
Статтею 14 Закону встановлюються нові вимоги щодо супроводження переказу коштів інформацією про платника та отримувача, а також порядок проведення заходів належної перевірки під час здійснення переказів коштів без відкриття рахунку, що відрізняються від існуючого на сьогодні порядку.
Так, частиною першою статті 14 Закону встановлені загальні вимоги до переліку інформації про платника та отримувача, що повинна супроводжувати переказ коштів.
Водночас, частинами третьою та четвертою статті 14 Закону передбачені особливі (спрощені) вимоги щодо супроводження переказу коштів.
Звертаємо увагу, що вимоги цієї статті також поширюються на фінансові операції з переказу коштів, що здійснюються з використанням електронних грошей.
Отже, у разі ініціювання переказу в межах України з використанням електронних платіжних засобів, електронних грошей, віртуальних активів на суму, що є меншою ніж 30000 гривень суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що обслуговує ініціатора переказу повинен забезпечити супроводження такого переказу як мінімум номером рахунка /
електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу) / наперед оплаченої картки багатоцільового використання та номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача / наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка /
електронного гаманця — унікальним обліковим номером фінансової операції.
Тобто, при здійсненні p2p-переказу суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги ініціатору переказу повинен забезпечити супроводження переказу повним номером електронного платіжного засобу / наперед оплаченої картки багатоцільового використання платника та отримувача.
При цьому, в разі надходження запиту щодо уточнення інформації про платника/отримувача суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що обслуговує платника (для p2p-переказів — відповідний банк-емітент електронного платіжного засобу / наперед оплаченої картки багатоцільового використання платника/отримувача) повинен надати додаткову інформацію щодо платника та/або отримувача, що передбачена пунктами першим–другим частини третьої статті 14 Закону.
Звертаємо увагу, що частиною вісімнадцятою статті 14 Закону встановлюються випадки, на які не поширюються вимоги цієї статті, зокрема на випадки здійснення:
операцій зняття коштів з власного рахунка;
переказу коштів з метою сплати податків, зборів, платежів, зборів на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування, штрафних санкцій та пені за порушення законодавства до державного і місцевих бюджетів, Пенсійного фонду, на рахунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування або переказу коштів за житлово-комунальні послуги;
переказу коштів, у разі якщо використовуються електронні платіжні засоби або електронні гроші для оплати товарів чи послуг і номер електронного платіжного засобу та/або наперед оплаченої картки багатоцільового використання супроводжує переказ на всьому шляху руху коштів;
переказу коштів на суму, що є меншою ніж 30000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, для зарахування на рахунок отримувача виключно з метою оплати вартості товарів, робіт, послуг, погашення заборгованості за кредитом за умови, що суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги з переказу коштів отримувачу, може здійснити відстеження через отримувача за допомогою унікального облікового номера фінансової операції переказу коштів та визначити особу, яка уклала договір з отримувачем про поставку товарів, виконання робіт, надання послуг, надання кредиту;
переказу коштів готівкою в межах України у сумі, що є меншою ніж 5000 гривень, та відсутності ознак пов’язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 5000 гривень. Також зазначаємо, що відповідно до частини двадцятої статті 11 Закону належна перевірка під час здійснення переказів (у тому числі міжнародних) без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 30000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 20 цього Закону (400000 гривень) здійснюється в порядку, визначеному статтею 14 цього Закону.
Частиною другою та сьомою статті 14 встановлено, що належна перевірка платника/отримувача здійснюється до проведення/зарахування на рахунок (видачі коштів в готівковій формі) переказу шляхом верифікації платника (ініціатора переказу) / отримувача в частині даних, наведених в пункті 1 та пункті 2 частини першої цієї статті відповідно, на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел.
Тобто під здійсненням належної перевірки під час проведення переказу коштів слід розуміти перевірку (підтвердження) належності відповідній особі отриманих суб’єктом первинного фінансового моніторингу ідентифікаційних даних.
Окремо зазначаємо, що у разі здійснення переказу коштів на суму, що є меншою ніж 30000 гривень, верифікація платника / отримувача переказу може не здійснюватися, а саме:
1) у разі ініціювання переказу в межах України з використанням електронних платіжних засобів, електронних грошей, віртуальних активів, крім випадків, якщо:
a. виникає підозра, що фінансова операція або сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
b. суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги з переказу коштів платнику (ініціатору переказу), отримує від платника (ініціатора переказу) електронні гроші для їх обміну/погашення на безготівкові кошти з метою їх подальшого переказу.
2) у разі ініціювання переказу за межі України, у тому числі з використанням віртуальних активів, крім випадків, якщо:
a. виникає підозра, що фінансова операція або сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
b. суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги з переказу коштів платнику (ініціатору переказу), отримує від платника (ініціатора переказу) кошти у готівковій формі для здійснення переказу або електронні гроші для їх обміну/погашення на безготівкові кошти з метою їх подальшого переказу.
3) у разі виплати переказу крім випадків, якщо:
a. виникає підозра, що фінансова операція або сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
b. суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги з переказу коштів отримувачу, здійснює виплату переказу в готівковій формі або за дорученням отримувача здійснює придбання електронних грошей.
Звертаємо увагу, що перекази коштів, що ініціюються в готівковій формі без відкриття рахунку в межах України на суму, що дорівнює чи перевищує 5000 гривень або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті повинні супроводжуватись інформацією про платника та отримувача відповідно до вимог частини першої статті 14 Закону з проведенням її верифікації відповідно до вимог частини другої статті 14 Закону.
Враховуючи нові вимоги Закону щодо супроводження переказів коштів Національний банк рекомендує суб’єктам первинного фінансового моніторингу завчасно їх проаналізувати та привести у відповідність внутрішні процедури (процеси), а також налаштувати автоматизовані системи таким чином, щоб забезпечити супроводження переказів коштів необхідною інформацією про платника та отримувача.
Перший заступник Голови Національного банку України    К. Рожкова