У разі наявності у платника податкового боргу до 1020 грн. податкова вимога боржнику не надсилається, але при цьому на заборговану суму нараховуються штрафні санкції.

Підтвердити відсутність у себе податкового боргу платник може за допомогою Електрон­ного кабінету, зайшовши в меню «Стан розрахунків з бюджетом», або на вебпорталі ДПС України в розділі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».

Коли надсилається податкова вимога

Нагадаємо, що відповідно до п. 59.1 Податкового кодексу України (далі — ПК) податкова вимога надсилається (вручається) платнику тільки у випадку несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені строки, якщо сума податкового боргу такого платника перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 1020 гривень).

Така податкова вимога надсилається платнику не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, однак податковий борг не був погашений в повному об’ємі, податкова вимога додатково платнику не надсилається.

Що має містити податкова вимога

У податковій вимозі мають бути:

• відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави;
• розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою;
• обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк;
• попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Коли виникає податкова застава

Водночас зазначаємо, що у суб’єкта господарювання з незначною сумою податкового боргу (до 1020 гривень) не виникає права податкової застави.

Згідно з п. 89.1 ПК право податкової застави виникає у разі:

• несплати у строки, встановлені ПК, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, — з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
• несплати у строки, встановлені ПК, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної податковим органом, — з дня виникнення податкового боргу;
• з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань в порядку, визначеному ст. 100 ПК.

При цьому необхідно зазначити, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ПК, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

У разі, якщо у платника податків майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюватиметься на інше майно, на яке платник набуде права власності у майбутньому до повного погашення податкового боргу в повному об’ємі. 

Важливо зазначити, що платник не має права відчужувати майно, яке перебуває в податковій заставі, допоки не буде винесено відповідне рішення податкового органу.

Якщо у платника залишається непогашена частина податкового боргу, яка здебільшого становить від 1 грн. до 1020 грн., майнові активи такого платника перебуватимуть в податковій заставі, до повного погашення ним заборгованості, що позбавлятиме його в подальшому права вільно розпоряджатися цим майном.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі, без погодження з податковим органом платник нестиме відповідальність, передбачену законодавством.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області

Чия компетенція стягнення боргу?

Пунктом 41.4 Податкового кодексу України (далі — ПК) визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 (податкові органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати ЄСВ, а також державні виконавці в межах своїх повноважень). Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати ЄСВ за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Яка процедура стягнення боргу?

Процедуру стягнення податкового боргу можна умовно розділити на певні етапи:

• надсилання податкової вимоги;
• виникнення права податкової застави;
• опис майна в податкову заставу;
• стягнення.