Щорічна відпустка наперед (основна і додаткова) в повній тривалості може надаватися працівнику в перший рік роботи після безперервної роботи тривалістю 6 місяців. Винятковими є лише випадки, вказані в ч. 7 ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР — коли щорічна відпустка може надаватися за бажанням працівника до настання цього 6-місячного терміну безперервної роботи, а саме:

• 1) особам з інвалідністю;
• 2) жінкам — перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
• 3) особам віком до вісімнадцяти років;
• 4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
• 5) особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
• 6) сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
• 7) працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
• 8) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
• 9) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
• 10) батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;
• 11) в інших випадках, передбачених законодавством або трудовим договором.

Управління Держпраці у Рівненській області вказує: відпустка наперед може надаватися як працівникам, які працюють до одного року в організації, так і працівникам з тривалим стажем роботи у роботодавця.

Якщо працівник звільняється з роботи до закінчення робочого року, за який він уже одержав щорічну відпустку повної тривалості, то за ним рахується заборгованість перед суб’єктом господарювання щодо нарахованих відпускних за невідпрацьовану частину робочого року, для покриття якої роботодавець проводить відрахування із зарплати.