Нагадаємо, що 22 травня 2020 року набула чинності постанова Правління Національного банку від 19 травня 2020 року № 65, якою затверджено нове Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (далі — Положення № 65). 

Керуючись нормами цієї постанови, банки аналізують інформацію про клієнтів, а за необхідності — блокують рахунки. Причому межа для фінмоніторингу зросла до 400 тис. грн. Оцінюють дії клієнтів банки комплексно, а вже потім роблять висновки, блокувати рахунки чи ні. На практиці вже не поодинокі випадки, коли банки блокують рахунки клієнтів. 

Розглянемо, чим керуються банки, приймаючи такі кардинальні рішення. 

Індикатори підозрілості фінансових операцій наводяться в додатку 20 до Положення № 65. В ньому перелічуються ознаки, на які Нацбанк пропонує звернути увагу банкам як на підозрілі та які можуть бути причинами для блокування рахунків. Так що банкам не потрібно винаходити велосипед. На ці ознаки вони й орієнтуються. 

При цьому кожен банк, спираючись на норми Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6 грудня 2019 року № 361-IX та Положення № 65, має власні документи, що стосуються фінансового моніторингу.

У додатку 20 до Положення № 65 наведено ознаки підозрілості фінансових операцій, які згру­повані в 3 підрозділи:

• індикатори, що стосуються діяльності чи поведінки клієнта;
• індикатори, що стосуються фінансових операцій клієнта;
• індикатори за різними видами продуктів (послуг).

Наведемо деякі найцікавіші приклади індикаторів.

І. Індикатори, що стосуються поведінки та діяльності клієнта та можуть бути ідентифіковані банком як підозрілі:

• клієнт (або його представник) не може зрозуміло пояснити, у чому полягає його ділова діяльність (характер діяльності);
• клієнт відмовляється надавати інформацію для належної перевірки (надає її в недостатній мірі або надає сумнівну інформацію, яку важко перевірити);
• існують підстави підозрювати, що надані документи підроблені (зокрема, очевидними є значні невідповідності, допущені суттєві помилки);
• неможливо зв’язатися із клієнтом за допомогою наданих ним даних, зокрема за адресою місцезнаходження, проживання або за зазначеним номером телефону та електронною пош­тою (особливо в короткі терміни після надання такої контактної інформації);
• клієнт має велику кількість рахунків або платіжних карток, потреба у яких не є зрозумілою;
• клієнт (представник клієнта) нервує без видимих причин або проявляє нетипову поведінку;
• клієнт демонструє незвичну зацікавленість вимогами законодавства у сфері фінмоніторингу та внутрішніх документів банку з цих питань;
• клієнт (представник клієнта) скасовує проведення запланованої фінансової операції після того, як банк запитав у нього відповідні підтвердні документи та/або роз’яснення;
• клієнт (представник клієнта) наполягає на терміновості проведення фінансової операції, демонструючи нервову поведінку, без наявності очевидних на те причин (підстав);
• клієнт (представник клієнта) пропонує гроші, подарунки або інший вид подяки працівникові банку за проведення фінансової операції у незвичний або підозрілий спосіб;
• інформація, надана клієнтом (представником клієнта), суперечить тій, що міститься в публічних джерелах;
• фінансові операції за рахунком фізичної особи не відповідають ризик-профілю клієнта (зокрема, віку, професії, доходам);
• клієнт демонструє незнання інформації, що стосується фінансових операцій за його власним рахунком, та/або не може пояснити їх зміст;
• клієнт незвично та надмірно виправдовує або пояснює фінансову операцію, підкреслюючи відсутність будь-яких зв’язків із незаконною діяльністю;
• характер фінансової операції та/або обставини, за яких вона ініціюється, дають підстави вважати, що вона здійснюється від імені та/або на користь іншої сторони, особа якої не розкрита банку;
• за рахунком клієнта — суб’єкта господарювання не сплачено жодних або сплачено в незначному розмірі (у розмірі, що очевидно не відповідає обсягам проведених фінансових операцій) обов’язкових платежів, які притаманні звичайній господарській діяльності (наприклад, платежі за оренду приміщень, сплата комунальних послуг, податків до бюджету);
• рахунками кількох клієнтів, між якими немає логічно пояснюваних взаємозв’язків, управляє один і той самий представник;
• подаючи заявку на отримання платіжної картки поштою, клієнт зазначає адресу, яка невідома банку;
• клієнт постійно наполягає на обслуговуванні в одного працівника банку, навіть якщо це звичайні операції, та/або припиняє здійснювати фінансові операції через банк на період відсутності конкретного працівника.

ІІ. Підозрілими для банківських службовців будуть, зокрема, такі операції (індикатори, що стосуються фінансових операцій клієнта):

• регулярні перекази коштів з рахунку клієнта — юридичної особи на особистий(і) рахунок(и) працівника(ів) або осіб, пов’язаних із працівником(ами), і навпаки (крім переказів, пов’язаних із виплатою заробітної плати, соціальних виплат та інших обов’язкових платежів);
• клієнт регулярно здійснює або отримує значну кількість переказів без відкриття рахунку;
• клієнт отримує на свій рахунок багато готівкових чи безготівкових платежів на незначні суми, які згодом агрегуються та великою сумою переказуються іншому клієнту;
• платежі клієнта — суб’єкта господарювання в призначеннях зазвичай не містять зрозумілої та чіткої мети (зазвичай містять лише посилання на номери контрактів або рахунків-фактур, без зазначення виду товару чи послуги).

ІІІ. Індикатори за різними видами продуктів (послуг) містять, зокрема, такі підозрілі готівкові операції:

• обсяг готівкових операцій за рахунком клієнта не відповідає обсягу, що є притаманним виду і масштабам діяльності клієнта;
• за рахунком клієнта здійснюються регулярні фінансові операції готівкою на великі округ­лені суми;
• клієнт регулярно обмінює велику кількість банкнот дрібного номіналу на банкноти крупного номіналу;
• клієнт знімає значні суми коштів готівкою з метою проведення подальших готівкових розрахунків з контрагентами, проте не може належно це підтвердити документально.

Радимо підприємцям детально вивчити це питання та не допускати похибок, щоб не турбуватися про розблокування рахунку.