Главная arrow Архив газеты arrow 2020arrow 16arrow Чи потрібна КОРО на ПРРО



ДЛЯ ВСЕХ ЧАСТНЫХ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЕЙ
Чи потрібна КОРО на ПРРО

З 1 серпня 2020 року для суб’єктів господарювання при здійсненні розрахункових операцій з’явилась можливість використовувати поряд з традиційними РРО ще й програмні РРО (далі — ПРРО).

Виникає запитання, чи має вести КОРО суб’єкт господарювання у разі використання ПРРО. У законодавстві немає прямої відповіді.

Хто взагалі має реєструвати та вести КОРО?

У Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженому наказом Мінфіну від 14 червня 2016 року № 547 (далі — Порядок ведення КОРО), зазначено, у яких випадках потрібно реєструвати та вести Книгу обліку розрахункових операцій (далі — КОРО).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані зареєструвати КОРО. 

Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії не будуть здійснюватись розрахункові операції до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, він має право не реєструвати та не зберігати КОРО та розрахункові книжки. Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається: «Книга ОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється». Такі суб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 547).

При прийнятті такого рішення суб’єкти господарювання можуть скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування (якщо КОРО на РРО використовувалось). 

Однак використання КОРО на період відсутності електроенергії або виходу з ладу РРО для проведення розрахункових операцій існуючі норми законодавства передбачають лише для класичного РРО (п. 2 розд. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14 червня 2016 року № 547).

Що стосується ПРРО, то для них на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером ДПС при проведенні розрахункових операцій включається режим офлайн. Якщо ПРРО виходить з ладу, то на цей період проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей. Водночас можна користуватись зареєстрованим резервним РРО.

Причому в разі виявлення несправностей ПРРО (або його викрадення чи компрометації особистого ключа) суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіна від 23 червня 2020 року № 317, далі — Порядок № 317).

Отже, якщо суб’єкт господарювання застосовує ПРРО, КОРО не використовується на період відсутності електроенергії/зв’язку чи виходу його з ладу.

Чи зобов’язаний суб’єкт господарювання роздруковувати та зберігати у КОРО Z-звіти?

Зміни до Порядку ведення КОРО, які набрали чинності з 1 жовтня 2018 року, скасували обов’язок суб’єкта господарювання (який використовує КОРО на РРО) підклеювати фіскальні звітні чеки до відповідних сторінок КОРО та щоденно виконувати записи (якщо в цей день здійснювались розрахункові операції) про рух готівки та суми розрахунків (п. 6 гл. 4 розд. ІІ Порядку ведення КОРО). Фіскальні звітні чеки (у разі здійснення розрахункових операцій) необхідно роздрукувати та зберігати у зручний для суб’єкта господарювання спосіб.

Якщо застосовується ПРРО, то Z-звіти потрібно щоденно засобами ПРРО створювати у електронній формі у разі здійснення розрахункових операцій та подавати їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій (п. 1 р. ІV Порядку № 317).

Після того, як Z-звіт буде передано на фіскальний сервер ДПС та отримане відповідне підтвердження, суб’єкт господарювання зберігає його в зручний для себе спосіб.

Суб’єкт господарювання зобов’язаний зберігати фіскальні звітні чеки (щоденні Z-звіти) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 Податкового кодексу України (тобто, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання — з граничного терміну подання такої звітності).

Робимо висновок, що при використанні ПРРО КОРО не використовується, а тому і реєструвати її не потрібно.