ДПСУ випустила Інформаційний лист № 16, частина 1 якого присвячена нормам Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування елект­ронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб — підприємців» від 14 липня 2020 року № 786-ІХ (далі — Закон № 786).
Законом № 786 не тільки удосконалено функціонування електронного кабінету та змінено окремі аспекти роботи ФОП, а також уточнено деякі положення Податкового кодексу України (далі — ПК), які вже були змінені чи ще будуть запроваджені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX (далі — Закон № 466).

1. З якого звітного періоду платники ПДВ, які сплачують єдиний податок, подаватимуть звітність щомісячно? 

З метою спрощення адміністрування ПДВ, застосування єдиного підходу до формування показників звітності та їх відображення в інформаційних системах ДПС для податкової звітності з ПДВ Законом № 466 був скасований квартальний звітний період, який застосовувався платниками єдиного податку. Натомість запроваджено єдиний для всіх категорій платників звітний період — місяць.
Раніше ДПСУ роз’яснювала, що останнім квартальним звітним періодом з ПДВ, у зв’язку із зазначеними змінами для єдинників, має бути ІІ квартал 2020 року. Тепер завдяки Закону
№ 786 ця позиція визначена у підрозділі 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК, який допов­­нено пунктом 73 і який містить чітку норму: «Установити, що для платників ПДВ, які сплачують єдиний податок та застосовують квартальний звітний (податковий) період, останнім квартальним звітним (податковим) періодом для подання податкової звітності з податку на додану вартість є другий квартал 2020 року».
Першим місячним звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість для таких платників є липень 2020 року.
Таким чином, починаючи з липня 2020 року всі без винятку платники податку, в тому числі й ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, зобов’язані подавати податкову декларацію з ПДВ щомісячно.
Уточнюючі декларації з ПДВ за звітні періоди, за які платники податку подавали квартальну звітність з ПДВ, подаються за звітний період, який дорівнює календарному кварталу.

2. Які уточнення внесено Законом № 786 щодо штрафів за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних?
Законом № 466 додано до ПК новий пункт 73 у підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення». Відповідно до цього пункту (в редакції Закону № 466) підлягають перегляду неузгоджені та несплачені станом на 23 травня 2020 року штрафні санкції, нараховані з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН, складених за:

• операціями, що звільняються від оподаткування ПДВ;
• операціями, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;
• операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ПК у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а»–«г» п. 198.5 ПК;
• відповідно до ст. 199 ПК;
• відповідно до абз. 11 п. 201.4 ПК.

Ця норма поширюється на випадки, коли грошові зобов’язання неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають в процедурі адміністративного або судового оскарження). У такому разі контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку має здійснити перерахунок суми штрафу і надіслати (вручити) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення із зазначенням нових розмірів штрафів.
Закон № 786 вніс дві суттєві зміни до цієї процедури.

По-перше, зазначені правила щодо перегляду штрафних санкцій були уточнені. Встановлено, що період, за який у платника ПДВ є право на перегляд, розпочинається з 1 січня 2017 ро­ку і закінчується 22 травня 2020 року (тобто датою набрання чинності Законом № 466, а не 31 грудня 2019 року, як передбачалося спочатку).

По-друге, розмір нарахованих і неузгоджених штрафів, які є предметом перегляду, знизили вдвічі від попередніх розмірів. Тобто штрафи становлять:

• у разі відсутності реєстрації — 2,5% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1 700 грн.;
• у разі несвоєчасної реєстрації — 1% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 грн.

Таким чином, ці перехідні штрафи є меншими за ті, що передбачені за аналогічні порушення у ст. 120 ПК в редакції Закону № 466. Зазначені нові повідомлення-рішення будуть надіслані платникам податку податковими органами на підставі Закону, і не потребують подання додаткових заяв чи звернень.

Зміни до п. 73 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК набрали чинності з 8 серпня 2020 року.

Як змінюється порядок ведення обліку доходів і витрат самозайнятими особами?
Закон № 786 змінив порядок ведення обліку доходів і витрат самозайнятими особами, зокрема, скасовано обов’язкове ведення паперових Книг обліку доходу та витрат, Книг обліку доходів. Залежно від обраної системи оподаткування самозайняті особи, починаючи з 1 січня 2021 року, мають вести облік своїх доходів (витрат) у наступний спосіб, зокрема:

1. ФОП-загальносистемники зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. ПК дозволяє вести облік доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. На сьогодні й до моменту затвердження нової форми Міністерством фінансів України залишається чинною Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть ФОП, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року № 481.

2. ФОП-єдинникам 1 і 2 груп та платникам єдиного податку 3 групи, які не є платниками ПДВ, буде надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Їм буде дозволено вести облік як у паперовому, так і в електронному вигляді.

3. ФОП-єдинникам 3 групи, які є платниками ПДВ, буде надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат. Їм буде дозволено вести облік як у паперовому, так і в електронному вигляді.
Прокоментуємо декілька важливих аспектів щодо цих нововведень.

3.1. Закон № 786 фактично скасував вимогу до платників єдиного податку щодо реєстрації Книги у податкових органах. Платникам податків не потрібно вчиняти жодних дій щодо скасування реєстрації вже зареєстрованих книг з 1 січня 2021 року (подавати будь-які заяви чи повідомлення не потрібно).

3.2. При веденні обліку в довільній формі платники єдиного податку мають право застосовувати будь-який спосіб обліку доходів за період (це можуть бути записи у будь-якому довільному реєст­рі — паперовому зошиті, журналі чи в електронній таблиці у файлі Excel). У тому числі платники можуть продовжувати вести Книгу обліку доходів (для єдинників 1, 2 та 3 груп, які не є платниками ПДВ) та Книгу обліку доходів і витрат (для єдинників 3 групи, які є платниками ПДВ) за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579.
ПК не містить вимоги до платника податків повідомляти контролюючі органи про обраний вид реєстру. Разом із тим податкові органи мають право запросити зазначену інформацію для перевірки вимог законодавства (наприклад, граничного обсягу доходу за відповідний період). Тому ці записи мають містити інформацію щонайменше про місячні обороти, вони є джерелом інформації для складання платником податку звітності з єдиного податку.

3.3. Зміни, запроваджені Законом № 786 щодо форми обліку доходів самозайнятими особами, не скасовують обов’язку для всіх платників (включаючи ФОП-єдинників) дотримуватися вимог п. 44.1 та п. 44.3 ПК, зокрема, щодо ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів (документів на придбані товари) та їх належне зберігання. Тому інформація про місячні обороти, яку самозайнята особа буде з 1 січня 2021 року заносити до довільного реєстру, має відповідати змісту первинних документів за відповідний період.
Для єдинників — платників ПДВ продовжують діяти всі вимоги ПК щодо обліку податку на додану вартість.

3.4. Через зміни, запроваджені Законом № 786, з 1 січня 2021 року зникають підста­ви для застосування до ФОП-єдинників адміністративного штрафу за неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами встановлено обов’язкову форму обліку відповідно до ст. 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

3.5. Можливість ведення обліку доходів і витрат в електронній формі через Електронний кабінет для підприємців на загальній системі оподаткування та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, буде впроваджено ДПС після затвердження Міністерством фінансів України типових форм, за якими здійснюватиметься облік доходів і витрат такими платниками податків. Про запровадження такого сервісу буде повідомлено окремо.
Зміни до абзацу 1 пп. 177.5.1 та п. 177.10, п. 178.6, пп. 296.1 ПК набирають чинності з 1 січня 2021 року.

Закон № 786 уточнив формулювання абз. 3 п. 120.2 ПК. У новій редакції вказано: при самостійному донарахуванні платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених ст. 50 ПК, суми податкових зобов’язань та/або іншого зобов’язання, конт­роль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, до платника не застосовуються штрафи, встановлені главою 11 «Відповідальність» ПК.
До цих змін йшлося лише про незастосування штрафів за ст. 123 ПК.
Таким чином, наприклад, при самостійному виправленні та донарахуванні податку на репатріацію, чітко зрозуміло, що до такого платника податків додатково не можуть бути застосовані штрафи за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (ст. 127 ПК).
Зміни до п. 120.2 ПК набрали чинності з 8 серпня 2020 року.

Які зміни запроваджено Законом № 786 у частині проведення документальних перевірок?
Закон № 786 вніс зміни до п. 52 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК, якими з 8 серпня 2020 року скасовано мораторій на проведення документальних позапланових перевірок, що проводяться:
— на звернення платника податків;
— з підстав, визначених пп. 78.1.7 ПК, зокрема:

• якщо розпочато процедуру припинення підприємницької діяльності ФОП;
• якщо порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника;
• коли подано заяву про зняття з обліку платника.

Як пояснювалося в інформаційних листах № 7 та № 11, зазначений мораторій запроваджений на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (відповідно до постанови Кабміну від 26 серпня 2020 року № 760 — до 31 жовтня 2020 року).
Щодо всіх інших випадків, описаних у зазначених інформаційних листах, цей мораторій зберігається.
Зміни до п. 52 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК набрали чинності з 8 серпня 2020 року.

Довідково: З 8 серпня 2020 року (з урахуванням змін, внесених Законом № 786) перша частина п. 52 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК має таку редакцію: «Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:
— документальних позапланових перевірок, що проводяться за зверненням платника;
— документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп. 78.1.7 та пп. 78.1.8 ПК;
— фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

• обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
• цільового використання пального та спирту етилового платниками;
• обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
• здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп. 80.2.2, пп. 80.2.3 та пп. 80.2.5 ПК».

Державна податкова служба України