У разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого/відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то відповідні договори можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу (пп. 100.12.2 Податкового кодексу України, далі — ПК).

Причому з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПК (п. 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 574, далі — Порядок № 574).

ГУ ДПС в Івано-Франківській області нагадує, що відповідно до пп. 19-1.1.24 та пп. 20.1.29 ПК контролюючі органи, мають право приймати рішення про відстрочення, розстрочення та рест­руктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати ЄСВ, а також списання безнадійного податкового боргу.

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабміном, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника, а також економічного обґрунтування (яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника) (п. 100.4 ПК).

Також підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника. Їх перелік визначається Кабміном.

Необхідне також економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платника (п. 100.5 ПК).

Платник має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. В цьому випадку суб’єкт господарювання вважається таким, що узгодив суму свого грошового зобов’язання (п. 100.2 ПК).

Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення контролюючого органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення) (п. 1.4 Порядку № 574).

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття конт­ролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.