Як відомо, суми поворотної фінансової допомоги (поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання) не включаються до складу доходу згідно з пп. 3 п. 292.11 Податкового кодексу України. Однак платник неправильно оформив цю операцію. Отже, при перевірці фіскали встановили, що на банківський рахунок ФОП-єдинника надійшли кошти із зазначенням у призначенні платежу «готівкові надходження обігових коштів», і в подальшому зміни до платіжних документів для ідентифікації вказаних коштів як поворотної фінансової допомоги не вносилися. Крім того, під час проведення перевірки позивачем не були надані до перевірки договори про надання поворотної фінансової допомоги, як і не були надані разом із запереченнями до акта перевірки.

Платник стверджував, що ці кошти є отриманою поворотною фінансовою допомогою. Однак фіскали не згодні з цим, тому єдинник звернувся до суду.

У результаті розглядів Верховний Суд України (постанова від 6 лютого 2018 року № К/9901/1421/17, справа № 813/238/17) ухвалив рішення на користь фіскалів, оскільки платником не доведено, що внесені на підприємницький банківський рахунок готівкові кошти є поворотною фінансовою допомогою, здійснення якої має бути чітко ідентифіковане у платіжних документах платника єдиного податку. Суд підтвердив, що отримані та зараховані на підприємницький рахунок кошти є доходом єдинника-другогрупника. Це спричинило перевищення граничного обсягу доходу та донарахуванню єдиного податку та ЄСВ плюс штрафні санкції.

Окремо Верховний Суд України зазначив, що для цілей оподаткування дохід характеризується не лише приростом активів платника, а й джерелом його формування, тобто операціями, наслідком виконання яких стало отримання доходу. Зміст операції є одним із визначальних факторів для обрання ставки податку та визнання режиму оподаткування.