З 1 липня 2018 року набрала чинності постанова Національного банку України «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» від 15 березня 2018 року № 25. Цим документом передбачена низка нововведень щодо обігу монет (детальніше про це читайте на стор. 7–8 № 6 газети за 2018 рік).
Нагадаємо найголовніше нововведення, яке стосується підприємців у сфері торгівлі та послуг, — у випадку відсутності монет дрібних номіналів проводити заокруглення загальної суми покупки:
Підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа та/або реєстраційній картці (ст. 7 Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22 травня 2003 року № 852-IV та пп. 3.4.6 п. 3.4 розділу 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України від 29 листопада 2017 року № 150).
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що в разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи заявнику потрібно звернутися до центру сертифікації ключів із заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.
ЄСВ-законодавство останнім часом активно змінювалось. Однак Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі — ЄСВ-Інструкція), останній раз змінювалась наказом від 7 вересня 2016 року № 813. Саме тому Міністерство фінансів України наказом від 4 травня 2018 року № 469 оновило ЄСВ-Інструкцію, для того щоб вона відповідала Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі — Закон № 2464).
Звернемо увагу на нові положення ЄСВ-Інструкції, які стосуються ФОП при нарахуванні та сплаті ЄСВ «за себе».
Звертаємо увагу, що з 2 липня 2018 року бюджетні рахунки, на які зараховуються податки, збори та інші обов’язкові платежі (на ЄСВ не поширюється) до державного та місцевих бюджетів, повністю змінені. Причина — запровадження Державною казначейською службою України централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів.
Окремо ГУ ДФС у Чернігівській області звертає увагу громадян (у тому числі тих, що зареєстровані підприємцями), які отримали від фіскальних органів повідомлення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухомість і транспортного податку. Отже, до 27 червня (включно) потрібно сплачувати за тими реквізитами, що вказані у повідомленнях. А, починаючи з 2 липня 2018 року, переказувати кошти слід уже за новими бюджетними рахунками.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації від 8 травня 2018 року № 2064/6/99-99-08-02-01-15/ІПК докладно проаналізувала порядок реєстрації та використання портативних РРО.
Як відомо, господарська одиниця (далі — ГО) — це стаціонарний або пересувний об’єкт (у тому числі транспортний засіб), де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції (абз. 8 п. 3 р. І Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, далі — Порядок РРО).
Державна фіскальна служба повідомила про функціонування електронного сервісу, за допомогою якого громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість отримати інформацію, чи зареєстрований конкретний РРО в фіскальних органах.
З 1 січня 2017 року проводити «трудові» перевірки і накладати штрафи може не тільки Держпраці, а й виконавчі органи міських рад міст обласного значення (далі — МРМОЗ) та об’єднаних територіальних громад (далі — ОТГ).
МРМОЗ та ОТГ отримали повноваження щодо:
ДФСУ («ЗІР», підкатегорія 136.01) пояснила, що при плануванні, організації та проведенні документальних перевірок контролюючі органи враховують податкові строки давності, які поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою (п. 102.1 Податкового кодексу України, далі — ПК).
Щодо ЄСВ не застосовується строк давності при нарахуванні сум недоїмки, штрафів та пені (ч. 16 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI).
Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
Міністерство соціальної політики України у листі від 22 травня 2018 року № 2/0/216-18 наводить шість правил порядку обчислення компенсації.
Наказом Мінфіну від 26 березня 2018 року № 386 було викладено в новій редакції Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 2 червня 2015 року № 524 (далі — Порядок № 524). Нововведення набрали чинності 29 травня 2018 року.
Звертаємо увагу, що змінами оновлені критерії відбору платників для включення їх до плану-графіка.
Як і раніше, план-графік документальних планових перевірок на поточний рік публікується на офіційному веб-сайті ДФСУ до 25 грудня року, що передує року, в якому вони будуть проводитися. До річного плану-графіка можуть вноситися зміни.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники, які мають ризик щодо несплати податків/зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників визначається залежно від ступеня ризику в їх діяльності, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім — не частіше ніж раз на два календарних роки, високим — не частіше одного разу на календарний рік (п. 77.2 Податкового кодексу України).
21 червня 2018 року парламент у другому читанні та в цілому прийняв Закон України «Про валюту і валютні операції» (законопроект № 8152) (далі — Закон про валюту). Якщо президент підпише його, то Закон про валюту набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та буде введений в дію через сім місяців перехідного періоду з дня набрання ним чинності. У тому числі шість місяців перехідного періоду триватиме доопрацювання нормативно-правових актів Національного банку.
Наведемо найбільш важливі нововведення, які передбачені Законом про валюту.