Поданий ФОП «за себе» не за встановленою формою Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску ДФСУ («ЗІР», підкатегорія 301.09) кваліфікує як неподаний. За це передбачена фінансова (п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI) та адміністративна (ч. 1, ч. 2 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, далі — КпАП) відповідальність.
ДФСУ («ЗІР», підкатегорія 135.02) зробила 2 висновки:
ГУ ДФС у Львівській області пояснює, що з 11 вересня податки/збори, які будуть сплачуватися платниками на старі рахунки, не будуть зараховуватися до бюджетів, а повертатимуться платникам як нез’ясовані надходження.
Банки та інші фінансові установи зобов’язані повідомляти фіскалів про відкриття або закриття рахунків підприємцем (у тому числі про його власні особисті рахунки) (абз. 1 п. 69.2 Податкового кодексу України, далі — ПК). При цьому при відкритті рахунку фізична особа повинна проінформувати банки про свій підприємницький статус (п. 69.7 ПК).
ДФСУ («ЗІР», підкатегорія 119.12) повідомляє, що ПК не передбачено прямої норми щодо притягнення до відповідальності суб’єкта господарювання, який не змінив з 1 січня 2014 року види економічної діяльності на основі ДК 009:2005 на аналогічні види діяльності згідно з ДК 009:2010. Однак фіскали рекомендують у такому випадку зробити КВЕД-коригування шляхом внесення відповідних змін до ЄДР.
ДФСУ («ЗІР», підкатегорія 104.08) дала відповідь на запитання: чи потрібно реєструвати нову книгу обліку доходів та витрат (далі — КОДВ) у паперовому вигляді тим ФОП, які в попередніх періодах перебували на загальній системі, потім перейшли на спрощену систему та планують знову здійснювати діяльність на загальній системі оподаткування (попередня КОДВ за формою, затвердженою наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481, не закінчена)?
Фіскали зазначили: якщо ФОП має незакінчену КОДВ (яку треба зберігати протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис), то підприємець при переході на загальну систему оподаткування може не реєструвати нову КОДВ та продовжувати вести попередню КОДВ до її закінчення.
До 1 групи платників єдиного податку відносяться підприємці, які:
Суміщення професій (посад) є виконання у того ж роботодавця поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) або обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, з відповідною доплатою за це. Деякі підприємці плутають суміщення професій (посад) із сумісництвом. Тому Управління Держпраці у Кіровоградській області навело 3 основні відмінності:
Мінфін України наказом від 15 травня 2018 року № 511 (далі — Наказ № 511) у новій редакції виклав Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14 квітня 2015 року № 435. Наказ № 511 набрав чинності з 1 серпня 2018 року.
Подавати оновлену форму № Д4 треба починаючи зі звітності за серпень 2018 року (граничний термін подання — 20 вересня 2018 року).
Наведемо нові особливості заповнення таблиці 5 (яка призначена для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб).
Мінфін України наказом від 15 травня 2018 року № 511 (далі — Наказ № 511) оновив форми ЄСВ-звітності.
Як Ви знаєте, приватні підприємці подають звітність:
Отже, зараз нас більше цікавлять ЄСВ-звіти для ФОП-роботодавців, оскільки до подання підприємницького звіту «за себе» ще майже півроку (потім ми докладно проаналізуємо зміни, які внесені до форми № Д5 (річна)). Згідно з роз’ясненнями ДФСУ подавати оновлену форму № Д4 треба починаючи зі звітності за серпень 2018 року (граничний термін подання — 20 вересня 2018 року), а форму № Д5 — за 2018 рік (не пізніше 11 лютого 2019 року, оскільки 9 та 10 лютого — вихідні).
Почнемо знайомитися з основними новаціями, які відбулися у таблицях 1 та 6. Їх слід розглядати у комплексі, оскільки таблиця 1 заповнюються на підставі таблиці 6 (тобто в таблиці 6 персоніфікована інформація, а в таблиці 1 — зведена).
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівник має право працювати у одного або одночасно у декількох роботодавців. Це дозволяє працівникам укладати трудовий договір як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
Виникає запитання: як оформити зміну сумісництва на основне місце.
За угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись неповний робочий день або неповний робочий тиждень як під час прийняття на роботу, так і згодом.
Угода сторін щодо тривалості робочого дня (тижня) чи режиму роботи працівника — одна з істотних умов трудового договору.
Варто врахувати, що робота на умовах неповного робочого часу не передбачає будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Працівник може бути прийнятий на умовах неповного часу тимчасово та постійно.
Прийняття на роботу з неповним робочим часом здійснюється на загальних підставах, але до трудової книжки не вноситься запис щодо неповного робочого часу.