Згідно з п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII коефіцієнт до ставок податку на нерухоме майно (далі — Коефіцієнт) застосовується з 1 січня 2017 року до моменту прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків/зборів. У зв’язку з цим виникає запитання: чи може відсутність рішення місцевої ради щодо затвердження ставок податку на нерухоме майно на 2018 рік продовжити дію Коефіцієнта і у 2018 році.
ГУ ДФС у Полтавській області в індивідуальній податковій консультації від 5 січня 2018 року № 67/ІПК/16-31-12-05-19 дає чітку відповідь: «Ні», оскільки Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII не вбачаються підстави для застосування Коефіцієнта у 2018 році.
Мінекономрозвитку розробило проект постанови КМУ «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)». Згідно з ним суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (надання послуг) (у тому числі дистанційним способом), зобов’язані забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних пристроїв та/або сервісів. Для реалізації цієї вимоги уряд передбачає такі строки:
Мінфіном оприлюднено законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо критеріїв визначення осіб з високими статками».
Законопроектом передбачено:
Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі — Декларація про доходи) подається платниками за місцем податкової адреси в один із таких способів (на вибір):
У 2018 році звичайна податкова соціальна пільга (далі — ПСП) для працівника становить 881,00 грн., розмір підвищеної ПСП (150%) = 1321,50 гpн.; максимальної ПCП (200%) = 1762,00 гpн. (детальніше див. нижче у таблиці).
Граничний розмір зарплати, до якої застосовується ПСП на 2018 рік, дорівнює 2470,00 грн. А для одного з батьків у випадку та в розмірі, передбачених пп. 169.1.2 Податкового кодексу України (далі — ПК) і пп. «а» і «б» пп. 169.1.3 ПК, цей розмір визначається як добуток 2470,00 грн. і відповідної кількості дітей. Другий з батьків може скористатися пільгою на дітей (маючи підстави), якщо його дохід не перевищує 2470,00 грн.
ГУ ДФС у Тернопільській області навела числовий приклад (див. нижче) заповнення нової форми податкової декларації про майновий стан і доходи (далі — Декларація про доходи) для підприємця, який у 2017 році:
У 2017 році змінилася форма податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця (далі — Декларація ЄП).
Зокрема, до форми звітності, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578, внесені зміни згідно з наказом від 17 березня 2017 року № 369. Враховуючи це,платники 1-ї та 2-ї групи повинні подавати річну Декларацію ЄП за оновленою формою. Граничні строки подання ними звіту за 2017 рік — не пізніше 1 березня 2018 року.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі — Закон № 3674) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, встановленого законом на 1 січня календарного року (далі — ПМПОпр), в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII, у 2018 році ПМПОпр з 1 січня 2018 року становить 1762,00 гривень.
Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі — Закон № 2147) виклав у новій редакції три процесуальних кодекси, у тому числі й Кодекс адміністративного судочинства України (далі — КАС), а також вніс зміни до інших законів, серед яких і Закон України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
У № 24 газети за 2017 рік ми вже почали знайомити наших читачів з основними нововведеннями, що стосуються судових спорів з фіскалами. Однак зважаючи на те, що судове законодавство зазнало безлічі змін, які не можна охопити в одній консультації, продовжимо вивчати правила оновленого судочинства.
Відсутність працівника на робочому місці без поважних причин є порушенням трудової дисципліни. Такі дії (бездіяльність) кваліфікуються як прогул і, як наслідок, спричиняють притягнення до дисциплінарної відповідальності.