Запитання: ФОП-роботодавець що­мі­сяч­но збіль­шує розмір посадових окладів на 3 гривні, тому виникають такі питання:

• Чи потрібно проводити індексацію заробітної плати за наявності підстав?
• Чи відноситься до недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці непроведення індексації у цьому випадку?

Відповідь: Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Відповідно, у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100%. Тобто він є базовим для обчислення індексу споживчих цін.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених доходів.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

У разі підвищення посадових окладів у місяці, в якому право на індексацію ще не виникло, такий місяць є базовим. Тобто формально порушення законодавства у цьому випадку не виникає. Натомість такий механізм підвищення доходів працівників може свідчити про відсутність соціальної відповідальності роботодавця та його спроби зменшити витрати на оплату праці незважаючи на наявність інфляції.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР до мінімальних державних гарантій належать всі гарантії, передбачені Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП). Оскільки індексація передбачена ст. 95 КЗпП, то її ненарахування є порушенням мінімальних державних гарантій в оплаті праці і тягне за собою фінансову відповідальність у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожного працівника, стосовно якого вчинено порушення. Наразі розмір штрафу за ненарахування індексації (за наявності підстав для її нарахування) становить 37230 грн. (у 2018 році) за кожного працівника.

Олена Коновалова, заступник директора департаменту з питань праці Держпраці

Примітка редакції. Держпраці підтвердила: якщо роботодавець щомісячно трохи збільшує розмір посадових окладів (наприклад, на 3 гривні), то формально порушення законодавства у такому випадку не виникає. Однак Держпраці негативно ставиться до цього та вказує, що такий механізм підвищення доходів працівників може свідчити про відсутність соціальної відповідальності роботодавця та його спроби зменшити витрати на оплату праці незважаючи на наявність інфляції.

Позиція Держпраці цілком передбачувана, адже завдяки «копійчаній» індексації роботодавець економить не тільки на витратах на оплату праці, а й на «зарплатних податках». Тому до роботодавця приклеюють ярмо соціально невідповідального. Однак в законодавстві немає визначення цього терміну.

Отже, якщо спиратися на закон, то роботодавець його не порушує, а тому немає і підстав, щоб притягнути роботодавця до відповідальності.

Деяких читачів може заплутати те, що у вищезазначеній консультації вказано: «Оскільки індексація передбачена ст. 95 КЗпП, то її ненарахування є порушенням мінімальних державних гарантій в оплаті праці і тягне за собою фінансову відповідальність у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожного працівника, стосовно якого вчинено порушення. Наразі розмір штрафу за ненарахування індексації (за наявності підстав для її нарахування) становить 37230 гривень (у 2018 році) за кожного працівника».

Редакція вважає, що у нашому випадку не слід боятися застосування цього штрафу, адже сама Держпраці визнає, що порушення немає. У крайньому разі штраф можна оскаржити. 

Нагадаємо: припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці. У разі незгоди з рішенням керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до керівника або заступника керівника Держпраці України (п. 30 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295). Окрім цього, в разі негативного результату адміністративного оскарження припис може бути оскаржений до суду (ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).