Главная arrow Архив газеты arrow 2018arrow 12arrow Оновлені критерії ризику, які враховують при складанні плану­-графіка фіскальних перевірок платників



ПРАВОВАЯ ШКОЛА ЧАСТНЫХ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЕЙ
Оновлені критерії ризику, які враховують при складанні плану­-графіка фіскальних перевірок платників

Наказом Мінфіну від 26 березня 2018 року № 386 було викладено в новій редакції Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 2 червня 2015 року № 524 (далі — Порядок № 524). Нововведення набрали чинності 29 травня 2018 року.

Звертаємо увагу, що змінами оновлені критерії відбору платників для включення їх до плану-графіка. 

Як і раніше, план-графік документальних планових перевірок на поточний рік публікується на офіційному веб-сайті ДФСУ до 25 грудня року, що передує року, в якому вони будуть проводитися. До річного плану-графіка можуть вноситися зміни.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники, які мають ризик щодо несплати податків/зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників визначається залежно від ступеня ризику в їх діяльності, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім — не частіше ніж раз на два календарних роки, високим — не частіше одного разу на календарний рік (п. 77.2 Податкового кодексу України).

Отже, підприємцям, щоб уникнути перевірок, бажано не допускати виникнення нижчезазначених критеріїв.

Наведемо критерії відбору (вони наведені у Порядку № 524) платників податків — фізосіб для проведення перевірки.

1) критерії високого ступеня ризику:

  • перевищення сумою доходів, отриманих платником податків за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 127 (інші доходи) та/або 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), задекларованої суми доходу від провадження господарської діяльності на 10 та більше відсотків;
  • недекларування в податковій звітності доходів, отриманих платником податків за ознакою, визначеною Довідником ознак доходів, 112 (інвестиційний прибуток (дохід) від операцій з інвестиційними активами);
  • перевищення обсягів експортних операцій над задекларованою сумою доходу на 10 та більше відсотків;
  • заниження податкового зобов'язання в обсязі, що становить 10 та більше відсотків суми задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість за календарний рік, та/або завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в обсязі, що становить 5 та більше відсотків суми задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість;
  • декларування сум доходу на рівні або менше рівня витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;
  • розмір інших витрат, у тому числі вартість виконаних робіт, наданих послуг, становить 30 або більше відсотків задекларованої в податковій звітності вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю платника податків;
  • наявність розбіжностей між сумою чистого оподатковуваного доходу, відображеною в декларації про майновий стан і доходи, та сумою доходу, зазначеною у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, на 5 та більше відсотків;
  • нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;
  • невідповідність обсягів імпортних операцій задекларованому доходу або обсягам постачання на 20 та більше відсотків;
  • наявність інформації, що свідчить про ухилення від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом;
  • загальна сума витрат, відображених у декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального доходу, задекларованого у такій декларації;
  • наявність розбіжностей між обсягами задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість податкових зобов'язань або податкового кредиту з податку на додану вартість та обсягами податкових зобов'язань або податкового кредиту з податку на додану вартість за даними Єдиного реєстру податкових накладних на 5 та більше відсотків;
  • невідповідність обсягів імпортних операцій задекларованим у податкових деклараціях з податку на додану вартість обсягам ввезення на митну територію України товарів, необоротних активів на 5 та більше відсотків;
  • невідповідність обсягів експортних операцій задекларованим у податкових деклараціях з податку на додану вартість обсягам експортних операцій на 5 та більше відсотків;
  • оформлення митних декларацій у митних режимах за кодами 31, 51, 74, 80, 81 згідно з класифікатором митних режимів, затвердженим наказом N 1011, зі звільненням від оподаткування митними платежами;
  • наявність виплат доходів (прибутків) у грошовій або негрошовій формах на користь нерезидентів;
  • наявність прийнятих контролюючим органом рішень про коригування митної вартості товарів, рішень про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підприємства;
  • наявність протоколів про порушення митних правил, встановлених статтями 469, 470, 472, 474, 478, 480 - 485 Митного кодексу України, які свідчать про порушення митних правил посадовими особами платника податків, декларантами;

2) критерії середнього ступеня ризику:

  • кількість найманих працівників менша за кількість зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (окремо на господарську одиницю) або транспортних засобів;
  • декларування від'ємного значення з податку на додану вартість при здійсненні імпортних, експортних операцій або міжнародних перевезень;
  • декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на рівні податкового кредиту;
  • наявність розбіжностей між задекларованою сумою загального оподатковуваного доходу або податкових зобов'язань з податку на додану вартість та сумою розрахункових операцій, проведених із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), в обсязі, що перевищує 10 відсотків;
  • загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) особі, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість, протягом останніх 12 календарних місяців, перевищує обсяг, визначений статтею 181 розділу V Кодексу, більш як на 2 відсотки;
  • наявність відносин із контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума операцій перевищує 10 відсотків загальних обсягів постачання;
  • порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів;

3) критерії незначного ступеня ризику:

  • заниження податкового зобов'язання в обсязі, що становить менше 10 відсотків суми задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість за календарний рік, та/або завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в обсязі, що становить менше 5 відсотків суми задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість;
  • порушення встановлених строків сплати єдиного внеску менше ніж на 365 днів;
  • декларування сум податку на додану вартість до відшкодування з бюджету.



 
 

Rambler's Top100