Фіскали вважають, що значна кількість приватних підприємців приховує свої доходи на  громадянських банківських рахунках. Більш того, у податківців є перші результати в цьому питанні (див. новину на стор. 3–4 поточного номера).

У зв’язку з цим актуальна консультація податківців в «ЗІР» (підкатегорія 135.04), в якій вони роз’яснюють свої повноваження щодо отримання інформації про наявність та рух коштів на банківському рахунку.

Відповідно до Податкового кодексу України (далі — ПК) платники зобов’язані надати перевіряючим всі документи, які пов’язані з обчисленням і сплатою податків/зборів (в тому числі виписки банку). А ось якщо підприємці відмовляються надати інформацію з банківського громадянського рахунку, то податківці мають право звернутися до банку із письмовим запитом. Причому фіскали повинні врахувати, що відповідно до статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-III (далі — Закон № 2121) інформація про діяльність і фінансовий стан клієнта, яка стала відомою банку в процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею (зокрема: відомості про банківські рахунки клієнтів; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів тощо).

У ст. 62 Закону № 2121 та пп. 20.1.5 ПК передбачено, що фіскальні органи мають право отримувати від банків тільки інформацію про наявність у суб’єктів підприємницької діяльності банківських рахунків. А ось відомості про рух коштів на рахунках і операції, проведені за дорученням клієнта або на його користь, податківці можуть отримати від банків виключно на підставі відповідного рішення суду. Цей висновок підтверджує ДФСУ в «ЗІР» (підкатегорія 135.04).

Роз’яснення ДФСУ 

ЗАПИТАННЯ: В яких випадках працівники контролюючих органів мають право вимагати інформацію (довідку) про рух коштів на розрахункових рахунках у банках: у суб’єктів господарювання та/або банківської установи?

ВІДПОВІДЬ: Абзацом першим п. 85.2 Податкового кодексу України (далі — ПК) визначено, що платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Окрім того, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-III та ПК, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду — інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (пп. 20.1.5 ПК).

Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Враховуючи вищенаведене, під час проведення перевірки платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки, зокрема первинні документи (в тому числі банківські виписки), пов’язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів.

При цьому інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках платника податків конт­ролюючі органи мають право безоплатно отримувати від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ лише на підставі рішення суду.

ДФСУ («ЗІР», підкатегорія 135.04)