Дисциплінарне стягнення накладається на працівника за невиконання або неналежне виконання ним трудових обов’язків. 

Дисциплінарний проступок — це протиправна дія чи бездіяльність працівника, що порушує встановлений у роботодавця внутрішній трудовий розпорядок.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше 6 місяців з дня вчинення проступку. 

До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. 

Дисциплінарна відповідальність полягає у застосуванні до працівника дисциплінарних стягнень, якими, відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), можуть бути лише догана чи звільнення.

Управління Держпраці у Хмельницькій області зазначає, що не є порушенням трудової дисципліни відмова працівника від виконання роботи, якщо:

• така робота не передбачена трудовим договором — роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (ст. 31 КЗпП);
• виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища — за таких обставин працівник має право відмовитися від дорученої йому роботи (ст. 153 КЗпП);
• це стосується певних категорій працівників — наприклад, роботодавцю заборонено залучати до робіт у нічний час та надурочних робіт вагітних, жінок, які мають дітей до трьох років, неповнолітніх працівників (ст. 55, ст. 63 КЗпП) тощо. 

При притягненні працівника до дисциплінарної відповідальності роботодавцю слід враховувати, що звільнення не може бути застосовано за будь-який дисциплінарний проступок працівника — це можливо тільки за умови наявності встановлених у ст. 40 та ст. 41 КЗпП підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

Наприклад, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним лише у разі:

• систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (п. 3 ст. 40 КЗпП);
• прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП);
• появи працівника на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння (п. 7 ст. 40 КЗпП).