Запитання: Чи анулюються у випадку державної реєстрації припинення суб’єкта підприємницької діяльності — фізичної особи її зобов’язання за укладеними договорами?
Відповідь: У ст. 52 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) передбачено, що фізична особа — підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення). А якщо ФОП перебуває у шлюбі, то він відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме йому при поділі цього майна (п. 2 ст. 52 ЦК).
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов’язання відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як щодо виконання договірних, так і щодо недоговірних зобов’язань. Недотримання умов виконання зобов’язання призводить до порушення законодавства.
У випадку держреєстрації припинення суб’єкта підприємницької діяльності — фізичної особи (виключення з Єдиного державного реєстру суб’єктів підприємницької діяльності) її зобов’язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.
У постанові Верховного Суду України від 9 серпня 2017 року у справі № 3-788гс17 зроблено висновок, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов’язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 3 липня 2018 року у справі № 916/559/17, провадження № 12-113гс18.
ЯРОСЛАВ КАРПИН, начальник юридичного управління ГУ ДФС у Львівській області