14 травня 2019 року Шостим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову в судовій справі № 826/8917/17, якою визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України «Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26 квітня 2017 року № 295.
Через зміну рахунків зі сплати ЄСВ у платників виникає питання щодо можливості повернення коштів, які були помилково сплачені на старі рахунки.
У попередньому номері газети ми писали про те, що незабаром зросте відповідальність за використання нерозмитнених авто. Адже з 24 травня 2019 року повинні були набути чинності зміни до окремих положень Митного кодексу України, внесені Законом України від 8 листопада 2018 року № 2612-VIII (далі — Закон № 2612). Цими змінами заплановано підвищити штрафи за використання нерозмитнених автомобілів та перевищення строку тимчасового ввезення товарів (у тому числі автомобілів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення) чи втрату транспортних засобів. Розміри таких штрафів залежно від виду порушення коливаються від 170 грн. до 170 тис. грн.
Однак відбувся крутий поворот...
Як відомо, фізособам (у тому числі які є підприємцями) податок на нерухоме майно розраховує фіскальний орган.
Суть справи: з 1 травня 2005 року жінці після досягнення нею 55-річного віку призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII.
У 2007 році жінка після смерті чоловіка, який отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі — Закон № 2262), як член сім’ї пенсіонера-військовослужбовця, скористалася правом на отримання 30% пенсії чоловіка.
Жінка до 24 травня 2016 року мала статус фізичної особи — підприємця та була платником єдиного податку. Жінка-ФОП-єдинник не сплачувала ЄСВ «за себе», оскільки вважала, що у неї є пільга за ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі — Закон № 2464). Але фіскальні органи мають протилежну точку зору: за періоди до 1 січня 2018 року положення щодо звільнення від сплати ЄСВ «за себе» не поширюються на ФОП, які отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до Закону № 2262. І тому жінка-ФОП-єдинник, яка не отримує пенсію за віком, не має ЄСВ-пільги. На підставі вищевказаного податківці донарахували ЄСВ + санкції.
На вимогу Національного банку України (постанови від 28 грудня 2018 року № 162 та від 22 лютого 2019 року № 41) з 5 серпня 2019 року в Україні запроваджується міжнародний номер банківського рахунку за стандартом IBAN, який складається з 29 літерно-цифрових символів.
Офіс великих платників ДФС нагадує, що з 1 липня поточного року запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.
Ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі пальним видаються строком на 5 років.
Як відомо, ДФСУ проходить процес реорганізації шляхом її поділу на Державну податкову і Державну митну служби (як окремі центральні органи виконавчої влади) (див. на стор. 6 № 24 газети за 2018 рік).
В. о. Голови ДФСУ Олександр Власов повідомив, що Кабінет Міністрів України переглянув граничну чисельність нових служб та затвердив їхню кількість.
У публікації проаналізуємо, що чекає роботодавців, які своєчасно не розраховуються зі своїми працівниками (як з об’єктивних, так і з суб’єктивних причин). Також наведемо строки сплати податків у разі несвоєчасної виплати зарплати.
Відповідно до п. 8 глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 (далі — Порядок № 547), протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі — Реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) (додаток 1 до Порядку № 547) контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО у нижченаведених випадках.