20 вересня 2019 року Верховна Рада України у другому читанні ухвалила законопроекти № 1053-1 (проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 1053-1 від 6 вересня 2019 року, далі — Законопроект № 1053-1) та № 1073 (проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» від 29 серпня 2019 року № 1073, далі — Законопроект № 1073). Вони, відповідно до пояснювальних записок, розроблені з метою «запровадження дієвого механізму контролю обігу товарів та обсягу доходів суб’єктів спрощеної системи оподаткування». Станом на 28 вересня 2019 року ці закони ще не підписав президент.
20 вересня Верховна Рада ухвалила Закони України «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (законопроект № 1073) і «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (законопроект № 1053-1) (далі — РРО-закони).
РРО-закони набирають чинності через 6 місяців з дня їх опублікування (крім деяких положень). Станом на 28 вересня 2019 року ці закони ще не підписав президент. Можливо, це пов’язано з тим, що підприємці дуже негативно ставляться до РРО-нововведень. Більш того, Державна регуляторна служба України виступає проти прийняття РРО-законів (її позиція наведена на стор. 10–16 цього номера газети).
У № 17 газети за 2019 рік (стор. 3) ми навели основні нюанси РРО-законів, ухвалених у першому читанні. Між тим, до другого читання у РРО-законах було враховано низку поправок. Наведемо найцікавіші з них.
Нагадаємо: санкції зa порушення митного законодавства при ввезенні транспортних засобів особистого користування і транспортних засобів комерційного призначення у режимах «транзит» тa «тимчасове ввезення» (Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України тa деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів нa митну територію Украйни» від 8 листопада 2018 року № 2612-VIII) мали діяти спочатку з 24 травня, але були відтерміновані на 90 днів — до 22 серпня.
І ось знову законодавці пішли назустріч платникам (до речі, саме такий варіант розвитку подій передбачала редакція — див. стор. 20 № 16 газети за 2019 рік). Депутати прийняли відповідний закон (від 12 вересня 2019 року № 73-IX) про відтермінування відповідальності за порушення порядку ввезення в Україну транспортних засобів. Цей закон набрав чинності 22 вересня (з наступного дня після його опублікування).
З 1 жовтня 2019 року змінились реквізити рахунків для сплати податків/зборів у зв’язку з їх відкриттям відповідно до вимог стандарту IBAN.
Пунктами 291.5 та 291.5-1 Податкового кодексу України (далі — ПК) визначені види діяльності, здійснюючи які ФОП не можуть бути платниками єдиного податку 1–4 груп.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі — Закон № 265) розрахункова книжка — це належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в контролюючих органах, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених Законом № 265 випадках, коли не застосовуються РРО.
Про необхідність обов’язкового використання захищених носіїв (токенів) з 1 серпня 2019 року фіскали неодноразово попереджали платників.
Проте напередодні 1 серпня Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг повідомив, що продовжить надавати свої послуги без обов’язкової генерації особистих ключів користувачів виключно на захищені носії ключової інформації у зв’язку з неможливістю суб’єктів, які здійснюють продаж токенів, задовольнити попит на такі захищені носії.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов про визнання протиправною постанову уряду, якою було затверджено новий порядок проведення перевірок Держпраці. Зокрема, йдеться про постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» від 21 серпня 2019 року № 823 (про її прийняття ми писали на стор. 30–31 газети № 16 за 2019 рік).
ГУ ДПС у Чернівецькій області повідомило про найбільш типові порушення, які виявлені при проведенні фактичних перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію алкогольних напоїв, тютюнових виробів та інших підакцизних товарів. Наведемо їх.
Згідно зі ст. 61 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) режим підсумованого обліку робочого часу може вводитись на безперервно діючих суб’єктах господарювання, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для цієї категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу.
Наводимо тези, які ґрунтуються на відповідях ДПСУ із «ЗІР» щодо відповідальності платників за несвоєчасну сплату ЄСВ.
Отримана спадщина оподатковується за правилами, встановленими для фізичних осіб (у тому числі для тих, що зареєстровані підприємцями).
Для цілей оподаткування платники зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами — цю норму містить ст. 44 Податкового кодексу України (далі — ПК).
Платники зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ПК, та документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання — з передбаченого ПК граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ПК).
Підприємцям на спрощеній системі з алкогольних напоїв можна торгувати у роздріб лише пивом, сидром, пері (без додання спирту) та столовими винами (пп. 291.5.1 Податкового кодексу України). Роздрібна торгівля іншими видами алкоголю та сигаретами під забороною.
Щоб продавати пиво, платникам єдиного податку потрібно отримати алкогольну ліцензію. Натомість для роздрібної торгівлі столовим вином така ліцензія не потрібна (абз. 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, далі — Закон № 481).
Редакція продовжує цикл публікацій, у яких наведено роз’яснення фіскалів щодо застосування спрощеної системи оподаткування (початок див. у № 10–17 газети за 2019 рік).
У цьому номері розглянемо найцікавіші консультації із «ЗІР» в підкатегорії 107.10 (відмова від застосування спрощеної системи) та 107.11(окремі норми щодо відповідальності платників податку).
Роботодавець має право, але не зобов’язаний розривати трудовий договір з працівником, який через хворобу (загальне захворювання) відсутній на роботі більше чотирьох місяців поспіль. Але, для того щоб роботодавець міг скористатися цією підставою для звільнення, непрацездатність працівника має тривати більше чотирьох місяців поспіль. Якщо працівник вийшов на роботу хоча б на один день або між лікарняними листами узяв щорічну відпустку чи відпустку «за свій рахунок» тощо, перебіг 4-місячного строку переривається.