Главная arrow Архив газеты arrow 2019arrow 01arrow Суд проти одночасного притягнення ФОП­-роботодавця до двох видів відповідальності

01
02
03
04
05
06
07
08
09
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24


ПРАВОВАЯ ШКОЛА ЧАСТНЫХ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЕЙ
Суд проти одночасного притягнення ФОП­-роботодавця до двох видів відповідальності

Ситуація

За фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору Держ­праці наклала на ФОП-роботодавця фінансовий та адміністративний штраф. Але Верховний Суд України (постанова від 21 грудня 2018 ро­ку у справі № 814/2156/16, адміністративне провадження № К/9901/17864/18) має іншу позицію.

Аналіз

Відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП)* і ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП)** передбачено відповідальність для фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Штраф за ч. 2 ст. 265 КЗпП є фінансовою санкцією, яка накладається постановою упов­новаженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за ч. 3 ст. 41 КпАП є адміністративною відповідальністю і накладається згідно із рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Ключовою відмінністю цих двох штрафів є суб’єктний склад правопорушення. Завдяки цьому одночасно до відповідальності може бути притягнуто юридичну особу як роботодавця (за ст. 265 КЗпП) та її посадову особу (за ст. 41 КпАП) за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин. Однак у разі притягнення до відповідальності фізособи-підприємця на підставі ч. 2 ст. 265 КЗпП і ч. 3 ст. 41 КпАП повністю збігаються суб’єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору).

Оскільки в обох нормах йдеться про юридичну відповідальність та одне й те саме правопорушення, потрібно з’ясувати, чи належить відповідальність, передбачена ст. 265 КЗпП і ст. 41 КпАП, до одного виду. Це важливо тому, що згідно зі ст. 61 Конституції України не можна двічі притягати до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Верховний Суд України вказує, що КЗпП не визначає, до якого саме виду юридичної відповідальності належать заходи впливу за правопорушення, передбачені у ст. 265 КЗпП.

Кваліфікуючи вид цієї відповідальності, суд бере до уваги:

  • мету відповідальності — покарання роботодавців за порушення законодавства про працю та легалізація фонду оплати праці;
  • характер шкоди — шкоду заподіяно суспільству, а не працівнику;
  • вид стягнення — фінансова санкція у виді штрафу;
  • суб’єкт, який притягує до відповідальності — державний орган;
  • джерело сплати — штраф зараховується до державного бюджету.
Враховуючи вищенаведені ознаки, Верхов­ний Суд України дійшов висновку, що правопорушення, передбачені у ч. 2 ст. 265 КЗпП і у ч. 3 ст. 41 КпАП, належать до адміністративної відповідальності. Саме тому одночасне притягнення підприємця до відповідальності за ч. 2 ст. 265 КЗпП та ч. 3 ст. 41 КпАП за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору є неправомірним.

Висновки

Позиція Верховного Суду України (поста­нова від 21 грудня 2018 року у справі № 814/2156/16, адміністративне провадження № К/9901/17864/18) дуже вигідна для ФОП-ро­ботодавців-порушників, але навряд чи з нею погодяться контролери. Адже у ст. 265 КЗпП і ст. 41 КпАП чітко вказано, що відповідальність поширюється на ФОП. Випадків звільнення від штрафів у законодавстві немає. Але у ФОП, яких контролюючі органи скоріш за все будуть притягати до відповідальності одночасно за двома нормами, завдяки позиції Верховного Суду України з’явиться шанс відстояти свої права у суді. Сподіваємося, що суд не вагатиметься у цьому питанні й зав­жди буде на боці приватних підприємців.

* Частиною 2 ст. 265 КЗпП встановлено, що юрособи та фізособи-підприємці, які використовують найману працю, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору притягаються до штрафу у вигляді 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

** Згідно з ч. 3 ст. 41 КпАП за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору передбачена адміністративна відповідальність для посадових осіб підприємств і фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, а саме: адмінштраф у розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 8500 грн. до 17000 грн.). А за повторне протягом року вчинення порушення — адмінштраф від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 17000 грн. до 34000 грн.).




01
02
03
04
05
06
07
08
09
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
 
 

Rambler's Top100