Главная arrow Архив газеты arrow 2019arrow 04arrow Основні правила виплати зарплати

01
02
03
04
05
06
07
08
09
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24


ДЛЯ ВСЕХ ЧАСТНЫХ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЕЙ
Основні правила виплати зарплати

Законодавче регулювання 

Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплені в ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) і ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР.

За умови відпрацювання місячної норми праці розмір нарахованої працівникові зар­плати не може бути нижчим за мінімальну заробітну плату (далі — МЗП) (у 2019 році — 4173 грн.). Хоча мінімальний посадовий ок­лад/тарифна ставка (без доплат та надбавок) в 2019 році повинні бути у розмірі, не меншому за 1921 грн. (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року) (ст. 96 КЗпП). Нагадаємо: якщо загальна сума зарпла­ти менше МЗП (за умови, що працівник виконав місячну норму праці), то працівник має право на доплату до МЗП (детальніше про це див. у № 3 газети за 2019 рік).

Строки виплати зарплати

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно не рідше двох разів на місяць через проміжок часу:

  • що не перевищує 16 календарних днів;  
  • не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Таким чином, граничні строки виплати зарплати — нe пізніше 22 числа за першу половину поточного місяця (з 16-го по 22-е) та не пізніше 7 числа наступного місяця — за другу половину (з 1-го по 7-е) (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 9 грудня 2010 року № 912/13/155-10).

Першою половиною місяця вважається 15 календарних днів (тобто аванс розраховується за 15 календарних днів, незалежно від дати його видачі).

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, зарплата виплачується напередодні.

Увага! У ст. 115 КЗпП чітко вказано: строки виплати зарплати (за першу та другу половину місяця) та розмір авансу встановлюються нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими тру­довим колективом).

Звісно, на практиці у багатьох підприємців немає працівників, які є членами профспілки. Тому для узгодження «зарплатних питань» редакція рекомендує обирати уповноваженого трудовим колективом представника. А у разі відсутності уповноваженого вважаємо, що перевіряльники не будуть проти, якщо у наказах/розпорядженнях підприємця щодо встановлення строків виплати зарплати та розміру авансу будуть стояти підписи усіх працівників, які засвідчать їх згоду.

Розмір авансу 

Розмір заробітної плати за першу половину місяця не може бути менше (тобто можна виплачувати і більше) оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Для відрядників розмір авансу розраховують виходячи з фактичного обсягу здійснених робіт за першу половину місяця і відрядних розцінок.

При нарахуванні авансу не враховуються доплати, надбавки, премії та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Їх нарахування та виплата здійснюється у строки, установленні для виплати заробітної плати за підсумками місяця.

Отже, ФОП-роботодавець може виплачувати аванс двома способами:

  • 1-й спосіб — розмір авансу розраховується виходячи із фактично відпрацьованих робочих днів;
  • 2-й спосіб — розмір авансу розраховується виходячи із зафіксованого процента від діючої тарифної ставки (посадового окладу) працівника. У зв’язку з цим «щоб спати спокійно» через кількість робочих днів у першій половині місяця доцільно встановити ФОП-роботодавцю, щоб аванс був у розмірі не менше 55–60% тарифної ставки (посадового окладу). 

Періодичність виплати зарплати 

КЗпП визначено вимогу щодо мінімальної кількості виплат заробітної плати на місяць (не менше двох), якої роботодавець зобов’язаний дотримуватись при встановленні строків виплати зарплати. Водночас роботодавець має право виплачувати зарплату більше двох разів (наприклад, один раз на тиждень).

Виплата зарплати мінімум двічі на місяць є обов’язком роботодавця, який він повинен виконувати. Навіть у разі згоди працівника отримувати зарплату один раз на місяць, її треба виплачувати не рідше двох разів на місяць.

Порушення при виплаті зарплати

Встановлення роботодавцем у документах, що регламентують періодичність та строки виплати заробітної плати, умови про виплату зарплати один раз на місяць є неправомірними, оскільки згідно зі ст. 97 КЗпП підприємці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, установлені законодавством чи трудовим договором. А в ст. 9 КЗпП вказано, що умови договорів, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.

Саме тому навіть за наявності заяв працівників з проханням виплачувати заробітну плату один раз на місяць, виплата зарплати в такий спосіб є порушенням трудового законодавства. Адже в цьому випадку вимогу про виплату не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, буде порушено.

Що чекає за несвоєчасну виплату зарплати 

1. Відповідальність роботодавця перед працівником

У разі затримки на один і більше календарних місяців виплати зарплати, роботодавець зобов’язаний компенсувати працівникам втра­ти відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III.

Якщо заробітна плата несвоєчасно отримана з вини працівника, то ця компенсація не передбачена.

2. Відповідальність підприємця-роботодавця перед державою

Затримка виплати зарплати навіть на один і більше днів є порушенням ст. 115 КЗпП, за яке передбачено три види покарань.

2.1. Фінансовий штраф (ст. 265 КЗпП). За порушення встановлених термінів виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць, виплату зарплати не в пов­ному обсязі передбачено фінштраф у розмірі 3 МЗП (у 2019 році — 12519 грн.). А ось якщо строк виплати зарплати пропущений менш ніж за один місяць — фінансовий штраф становить 1 МЗП (2019 році — 4173 грн).

2.2. Адміністративне покарання (ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, далі — КпАП). За порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, ви­пла­ту її не в повному обсязі передбачено накладення штрафу на ФОП від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — НМДГ) (від 510 грн. до 1700 грн.). А за повторне протягом року порушення, або ці діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, — від 100 до 300 НМДГ (від 1700 грн. до 5100 грн.).

2.3. Кримінальне покарання (ст. 175 Кримінального кодексу України). За безпідставну невиплату зарплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства чи ФОП, передбачається покарання у вигляді штрафу від 500 до 1000 НМДГ (від 8500 грн. до 17000 грн.) або виправні роботи на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Між тим, ФОП-роботодавець звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до такого притягнення здійснить виплату заробітної плати.

Примітка: Верховний Суд України (постанова від 21 грудня 2018 року у справі № 814/2156/16, адміністративне провадження № К/9901/17864/18) дійшов висновку, що правопорушення, передбачені у ч. 2 ст. 265 КЗпП і у ч. 3 ст. 41 КпАП, належать до адміністративної відповідальності. Саме тому одночасне притягнення підприємця до відповідальності за ч. 2 ст. 265 КЗпП та ч. 3 ст. 41 КпАП є неправомірним. У нашому випадку відповідальність за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі передбачена не у ч. 3 ст. 41 КпАП (а у ч. 1, 2 КпАП), але вважаємо, що ці ситуації схожі. І тому ФОП-порушник має шанс пом’якшити своє покарання у разі відстоювання своїх прав у судовому порядку.

У наступних публікаціях наведемо числові приклади розрахунку авансів, а також порядок їх оподаткування.

Далі буде

Редакція газети «Консультант приватного підприємця»




01
02
03
04
05
06
07
08
09
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
 
 

Rambler's Top100