Главная arrow Архив газеты arrow 2019arrow 05arrow Головні правила виплати зарплати (продовження)



ДЛЯ ВСЕХ ЧАСТНЫХ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЕЙ
Головні правила виплати зарплати (продовження)

У попередньому номері розглянуто:

  • законодавче регулювання порядку виплати зарплати;
  • строки виплати зарплати;
  • періодичність виплати зарплати;
  • порушення при виплаті зарплати;
  • що чекає за несвоєчасну виплату зарплати. 
Зараз наведемо особливості розрахунку авансів, а в наступному номері — порядок їх оподаткування.

Розмір авансу

Розмір заробітної плати за першу половину місяця не може бути менше (тобто можна виплачувати і більше) оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. 

Для відрядників розмір авансу розраховують виходячи з фактичного обсягу здійснених робіт за першу половину місяця і відрядних розцінок.

При нарахуванні авансу не враховуються доплати, надбавки, премії та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Їх нарахування та виплата здійснюється у строки, установленні для виплати заробітної плати за підсумками місяця. Тобто в розрахунку авансу бере участь тільки сума посадового окладу (тарифна ставка).

Мінімальна тарифна ставка/посадовий ок­лад (без доплат та надбавок) в 2019 році повинні бути у розмірі, не меншому за 1921 грн. (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року) (ст. 96 Кодексу законів про працю України, далі — КЗпП).

При цьому за умови відпрацювання місячної норми праці розмір нарахованої працівникові зарплати не може бути нижчим за мінімальну заробітну плату (далі — МЗП) (у 2019 році — 4173 грн.). Якщо загальна місячна сума зарплати менше МЗП (за умови, що працівник виконав місячну норму праці), то працівник має право на доплату до МЗП (детальніше про це див. у № 3 газети за 2019 рік).

Варіант обчислення авансу

Наведемо два основних варіанти обчислення ФОП-роботодавцем авансу для працівників.

1-й варіант — розмір авансу розраховується виходячи із тарифної ставки/посадового окладу та фактично відпрацьованих робочих днів за першу половину місяця (15 календарних днів).

Окремо зазначимо, що дні відпустки, хвороби, відсутності з інших причин не вважаються відпрацьованим робочим часом і не беруть участі в розрахунку суми авансу.

2-й варіант — розмір авансу розраховується виходячи із зафіксованого процента від діючої тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Кількість робочих днів, які відпрацьовує працівник протягом першої половини місяця, в різних календарних місяцях не однакова, а отже, фактична оплата за відпрацьований час буде різною. В деяких місяцях (наприклад, лютий, червень 2019 року) кількість відпрацьованих робочих днів у першій половині місяця більше, ніж у другій половині. Тому просто встановити розмір авансу в розмірі 50 % тарифної ставки (посадового окладу) не вийде. Отже, «щоб спати спокійно» через кількість робочих днів у першій половині місяця доцільно встановити ФОП-роботодавцю, щоб аванс був в розмірі не менше 55%–60% тарифної ставки (посадового окладу).

2-й варіант значно спрощує розрахунки суми авансу і тому доволі часто використовується. Мінусом є те, що 2-й варіант не передбачає прив’язки до відпрацьованого робочого часу. Це означає, що коли працівник відпрацював не всі робочі дні в першій половині місяця (через хворобу чи відпустку), то за ним може лишитися борг на кінець місяця. Для уникнення цього рекомендуємо при використанні 2-го варіанту в розпорядженні/наказі про встановлення розміру зарплати за першу половину місяця передбачити: якщо працівники захворіли або перебувають у відпустці, то розрахунок щодо них треба робити згідно з 1-м варіантом (тобто аванс буде у розмірі фактично відпрацьованого часу із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника).

Яку суму авансу виплачувати

Після обчислення 1-м або 2-м варіантом отримуємо суму авансу. Між тим одні фахівці вважають, що виплачувати треба цю розраховану суму за вирахуванням податкових утримань (ПДФО та військового збору). Інша позиція: розрахована сума авансу — це сума для виплати працівнику, яку необхідно збільшити на суму податкових утримань.

Наприклад, сума авансу працівнику — 2000 грн. Розрахуємо, яку суму треба виплатити працівнику «на руки» двома способами. 

1 спосіб: аванс зменшуємо на розмір ПДФО та військового збору та отримуємо суму для виплати «на руки» працівнику = 2000 грн. – 2000 грн. х 18% – 2000 грн. х 1,5% = 1610 грн.

2 спосіб: суму авансу збільшуємо на коефіцієнт так, щоб «чиста» сума виплати дорівнювала 2000 грн. Зараз цей коефіцієнт = 100% : (100% – 18% (ПДФО) – 1,5% (військовий збір)) = 1,242236. Тобто нарахована сума авансу = 2000 грн. х 1,242236 = 2484,47 грн. Сума виплати «на руки» працівнику = 2484,47 грн. – 2484,47 грн. х 18% – 2484,47 грн. х 1,5% = 2000 грн.

Зараз не існує офіційних роз’яснень, яким саме способом можна користуватися. Вважає­мо, що жодний із них не суперечить положенням ст. 115 КЗпП. Процитуємо: «Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається … нормативним актом робото­давця … але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника».

Як бачимо, у ст. 115 КЗпП є одна вимога: сума авансу повинна бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. У ст. 115 КЗпП нічого не сказано про варіант обчислення авансу (виходячи із фактично відпрацьованих днів або згідно із зафіксованим процентом від діючої тарифної ставки (посадового окладу) працівника), а також про те, яка це сума авансу (збільшена на суму коефіцієн­та чи ні). На думку редакції, роботодавець повинен визначити усі ці нюанси в розпорядженні або в наказі.

Приклади розрахунку авансу




 
 

Rambler's Top100