Затверджені нові порядки ведення Реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі — Реєстр екземплярів РРО) та Реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій (далі — Реєстр ЦСО). Відповідний наказ Міністерства фінансів України від 13 лютого 2019 року № 64 (далі — Наказ № 64) набрав чинності з 19 квітня 2019 року (з дня його офіційного опублікування).

Змінами, зокрема, передбачено, що реєстрація РРО буде здійснюватися за спрощеною процедурою. Достатньо однієї заяви, яку можна подати в електронній формі без додатків. А при реєстрації РРО виробник (постачальник) має внести відомості щодо:

• екземпляра РРО, який ним поставлений для введення в обіг, — до Реєстру екземплярів РРО;
• центру сервісного обслуговування (далі — ЦСО), якому надається право здійснювати технічне обслуговування та ремонт такої моделі РРО відповідно до укладеного з виробником договору, — до Реєстру ЦСО.

До початку реєстрації РРО його власник має надіслати (подати) до контролюючого органу повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП), у якому надати інформацію про господарську одиницю, де буде застосовуватись РРО. Порядок та строки подання ф. № 20-ОПП визначені наказом Мінфіну від 9 грудня 2011 року № 1588.

Отже, спрощення реєстраційної процедури забезпечується за рахунок запровадження електронного обміну документами між усіма суб’єктами відносин у сфері застосування РРО (виробник РРО, ЦСО, суб’єкт господарювання, ДФС) та взаємодії інформаційних ресурсів фіскальної служби.

Також ДФС розроблено нові електронні форми документів та створено нові сервіси в Електрон­ному кабінеті. Це дозволяє виробникам (постачальникам) подавати заяви для наповнення відповідних реєстрів, а ЦСО — повідомлення про укладені договори.

Обмін заявами та повідомленнями між виробниками (постачальниками) та ДФС, між ЦСО і ДФС, між ДФС та суб’єктами господарювання здійснюватиметься в електронній формі із застосуванням кваліфікованих електронних підписів (далі — КЕП).

Заяви для реєстрації РРО можуть бути підписані та подані представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують особу та підтверджують надані йому пов­новаження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання заяви в елект­ронній формі.

Наказом № 64 визначено період та особливості первинного формування і наповнення Реєст­ру екземплярів РРО. Так, ДФС протягом двох місяців, наступних за місяцем набрання чинності Наказом № 64, формує реєстр, включає до нього екземпляри РРО, які зареєстровані в органах ДФС і перебувають в експлуатації.

Виробники (постачальники) протягом трьох місяців подають заяви про включення до реєстру всіх екземплярів РРО, поставка яких була здійснена до набрання чинності Наказом № 64.

Протягом трьох місяців для первинної реєстрації РРО, які не включені виробниками до Реєстру екземплярів РРО, власники повинні будуть додавати до заяви паспорти (формуляри) таких РРО та паспорти модема (у разі застосування зовнішнього модема), а також копії документів, які підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО.

Первинне наповнення Реєстру ЦСО інформацією здійснюватиметься на підставі заяв виробників (постачальників) протягом двох місяців після набрання чинності Наказом № 64. Водночас ЦСО, який укладає договір про технічне обслуговування та ремонт РРО, що вперше буде реєструватись в органах ДФС, на момент укладання такого договору має бути включений до Реєстру ЦСО.

Починаючи з дня набрання чинності Наказом № 64, реєстрація РРО здійснюватиметься за новими правилами у такій послідовності:

• виробник РРО включає ЦСО до Реєстру ЦСО;
• виробник РРО включає екземпляр РРО до Реєстру екземплярів РРО;
• ЦСО надсилає електронне повідомлення про укладений договір з власником РРО до контро­люючого органу за місцем реєстрації РРО;
• суб’єкт господарювання — власник РРО подає заяву про реєстрацію РРО;
• ДФС направляє до ЦСО довідку про резервування фіскального номера (дійсна три дні);
• ЦСО вводить РРО в експлуатацію та направляє до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, акт введення в експлуатацію та довідку про опломбування РРО;
• ДФС видає реєстраційне посвідчення.

Наголошуємо, що усі ці процедури здійснюються в електронній формі із застосуванням КЕП.

За бажанням суб’єкти господарювання можуть подати заяву про реєстрацію РРО у паперовій формі та отримати реєстраційне посвідчення теж у паперовій формі.

ДФС рекомендує усім учасникам відносин у сфері застосування РРО:

• звернутись до будь-якого АЦСК (за необхідності) для отримання кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;
• укласти Договір про визнання електронних документів між суб’єктом господарювання та органом ДФС шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору про визнан­ня електронних документів та подання Повідомлення про надання інформації щодо електронних цифрових підписів із інформацією щодо сертифікатів осіб, відповідальних за подання документів, пов’язаних з реєстрацією РРО, веденням Реєстру екземплярів РРО та Реєстру ЦСО;
• провести всі інші необхідні підготовчі процедури, наприклад — оформлення тестових заяв, повідомлень, інвентаризацію договорів, укладених між виробниками та ЦСО та між ЦСО та суб’єктами господарювання — власниками РРО, тощо;
• виробникам РРО — провести інвентаризацію екземплярів РРО, відомості щодо яких необхідно внести до Реєстру екземплярів РРО.