19 квітня 2019 року президент нарешті підписав Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII (законопроект від 26 лютого 2018 року № 8060) (далі — КПБ).

20 березня 2018 року парламентарії ухвалили в першому читанні КПБ. Остаточно цей закон Верховна Рада прийняла у другому читанні (з урахуванням поправок) 18 жовтня 2018 року. Потім спікер довго тримав у себе КПБ і підписав його лише 21 грудня 2018 року. І нарешті — 19 квітня 2019 року президент завізував КПБ. Але це ще не все. КПБ набрав чинності з 21 квітня 2019 року (з дня, наступного за днем його опублікування), але вводиться в дію через 6 місяців після цього (крім положень, які визначають створення електронної торгової системи та авторизації електронних майданчиків, які вводяться в дію через 3 місяці з дня наб­рання чинності КПБ). Як бачимо, КПБ пройшов довгий і важкий шлях, але повністю він запрацює лише з 21 жовтня 2019 року.

Наведемо найбільш важливі нововведення у КПБ.

1. Арбітражний керуючий під час виконання своїх повноважень має право на безпосередній доступ до інформації (у тому числі конфіденційної) про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, що міститься в державних базах даних і реєстрах.

2. У КПБ введена відповідальність керівника суб’єкта господарювання (юридичної особи) за те, що він не звернувся протягом одного місяця в суд із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання вимог інших кредиторів (загроза неплатоспроможності). 

Якщо керівник боржника допустив це порушення, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів до зазначеної особи.

Таким чином, законодавець допускає можливість кредиторів пред’являти вимоги не лише до підприємства, а й до його керівника (як до фізичної особи). Це повинно підняти рівень відповідальності керівників і знизити рівень безкарності їхніх протиправних дій.

3. Новелою у КПБ стала можливість визнати банкрутом не тільки фізособу-підприємця, а й звичайну фізособу-громадянина. Така норма не нова в розвинених країнах світу, проте для України — це революційне нововведення. Важливо знати, що ініціювати таке банкрутство має право виключно боржник, а не кредитор, що виключає саме по собі можливий тиск в цьому аспекті на людину з боку колекторів і банківських установ. 

4. Боржник має право звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

• розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (в 2019 році — 125 190 грн.);
• боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50% місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;
• ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
• існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

5. Суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

• боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім’ї, якщо боржник упродовж 7 днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію з повною та достовірною інформацією;
• майно членів сім’ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім’ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
• судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов’язані з неплатоспроможністю;
• боржник не має фінансових можливостей виплачувати заборгованість за кредитом в інвалюті, забезпеченим квартирою або житловим будинком, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, на умовах, передбачених КПБ.

6. Протягом 5 років після визнання фізичної особи банкрутом:

• не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою (крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому КПБ);
• така особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів.

7. Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом 3 років після визнання її банкрутом.

8. Господарський суд за клопотанням арбітражного керуючого або з власної ініціативи мо­же прийняти рішення про тимчасову заборону боржнику без дозволу суду виїжджати за кордон на період здійснення провадження у справі про неплатоспроможність, якщо боржник перешкод­жає проведенню стосовно нього відповідних процедур.

9. У разі відкриття/закриття провадження у справі про неплатоспроможність ФОП до Єдиного державного реєстру вноситься відповідний запис.