У публікації проаналізуємо, що чекає роботодавців, які своєчасно не розраховуються зі свої­ми працівниками (як з об’єктивних, так і з суб’єктивних причин). Також наведемо строки сплати податків у разі несвоєчасної виплати зарплати.

Трудовим законодавством передбачена грошова компенсація втрати частини заробітної плати (далі — Компенсація ВЧЗП), якщо виплата затримується на один і більше календарних місяців. У ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі — Закон № 2050) сказано, що його дія поширюється на підприємства, установи, організації й застосовується у всіх випадках порушення встановлених строків виплати гро­шових доходів.

Як бачимо, вище перераховані тільки юрособи, а про ФОП жодного слова. Тому можна наполягати на тому, що вони можуть за власним бажанням нараховувати Компенсацію ВЧЗП своїм працівникам за затримку зарплати. Однак Мінпраці в листі від 28 серпня 2001 року № 18-962 указує на обов’язкове нарахування Компенсації ВЧЗП роботодавцем-фізособою-підприємцем своїм працівникам. Тому ФОП також зобов’язані нараховувати своїм працівникам Компенсацію ВЧЗП. Хоча «сміливі» роботодавці в разі перевірок можуть наполягати на тому, що Компенсація ВЧЗП — справа добровільна (однак є значний ризик того, що суд підтримує позицію перевіряльників).

Наведемо основні умови нарахування Компенсації ВЧЗП.

• 1. Виплату зарплати працівникові затримано на один і більше календарних місяців (ст. 2 Закону № 2050).
• 2. Затримка виплати зарплати відбулася не з вини працівника (ст. 5 Закону № 2050, п. 6 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2001 року № 159, далі — Порядок № 159).
• 3. Працівнику компенсуються грошові доходи, що не мають разового характеру (ст. 2 Закону № 2050, п. 3 Порядку № 159).

Нараховують і виплачують Компенсацію ВЧЗП один раз безпосередньо перед виплатою заборгованості із заробітної плати (ст. 4 Закону № 2050, п. 5 Порядку № 159). 

Для обчислення суми Компенсації ВЧЗП потрібно розрахувати підсумковий індекс інфляції (тобто індекс споживчих цін) за період затримки. Він повинен перевищувати наростаючим підсумком 100%. Якщо цей показник менше 100%, то Компенсацію ВЧЗП не нараховують.

Увага! Якщо зарплату затримано на кілька днів, але виплачено в наступному місяці після її нарахування, то Компенсацію ВЧЗП платити не потрібно.

Розраховуємо суму Компенсації ВЧЗП в такий спосіб:

• беремо суму нарахованої («брудної»), але не виплаченої заробітної плати за відповідний місяць;
• мінусуємо з «брудної» зарплати суму утриманих податків (ПДФО і військовий збір);
• множимо «чисту» зарплату на підсумковий індекс інфляції.

Підсумковий індекс інфляції для визначення суми Компенсації ВЧЗП розраховується в такий спосіб: перемножуються місячні індекси інфляції (що публікуються Держстатом) за весь період невиплати зарплати, а саме: з місяця, що настає за місяцем нарахування зарплати, по місяць, що передує виплаті заборгованості (включно).

Представимо порядок розрахунків Компенсації ВЧЗП у вигляді формули:

• Ск — сума Компенсації ВЧЗП;
• ЗПчист — сума заробітної плати після вирахування з неї утримань («чиста» заробітна плата), не виплачена в строк не з вини працівника;
• Iі — індекс інфляції місяця, що настає за місяцем нарахування заробітної плати (поділений на 100);
• In — індекс інфляції місяця перед місяцем виплати заборгованості (поділений на 100).

Приклад. У зв’язку з фінансовими труднощами підприємець виплатив працівникові заробітну плату за лютий 2019 року в травні цього ж року. Сума «чистої» лютневої заробітної плати («на руки»), вчасно не виплаченої працівникові, становить 3880,58 грн.
Розрахуємо підсумковий індекс інфляції шляхом перемножування місячних індексів інфляції (поділених на 100) за період невиплати зар­плати за березень-квітень 2019 року (включно): 1,009 х 1,01 х 100 = 101,9%.
І нарешті — визначимо суму Компенсації ВЧЗП: 3880,58 грн. х (101,9 – 100) : 100 = 73,73 грн.