Фізична особа — підприємець не є найманим працівником, а тому на нього не поширюються положення трудового законодавства (зокрема, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР тощо). Це означає, що підприємець не має права на щорічні відпустки. Однак підприємець теж повинен відпочивати, тому в Податковому кодексі України (далі — ПК) передбачена ця можливість для єдинників.

Давайте розглянемо, які податкові пільги існують для ФОП-єдинників на період відпочинку і як вони діють.

• 2 групи з найманими працівниками;
• 3 групи як з найманими працівниками, так і без них, — 

подібного місячного «відпускного» звільнен­ня від сплати єдиного податку не мають.

Зазначимо, що умови перебування на першій групі взагалі забороняють наявність най­маних працівників. Але є винятки із правил: наприклад, якщо першо- або другогрупник* має найманого працівника, який перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, або призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, то підприємець може скористатися правом на «відпускну» пільгу. Фіскали у старому роз’ясненні («ЗІР», підкатегорія 107.12) вказували, що в такому випадку підприємець повинен у «відпускній» заяві зазначити відомості про перебування в декреті найманого працівника. Хоча ця консультація із «ЗІР» втратила чинність з 1 січня 2017 року, але вважаємо, що її можна використовувати і зараз, оскільки з 1 січня 2017 року норми пп. 291.4.1 ПК з цього питання суттєво не змінилися: тепер не враховуються при підрахунку кількості працівників не тільки працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, а ще й ті, що призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

* Другогрупник може мати не більше 10 працівників. Однак право на «відпускну» пільгу мають тільки ті платники 2 групи, які не використовують найману працю.

Пояснимо логіку законодавців: платники на 1 і 2 групі повинні сплачувати єдиний податок незалежно від того, чи отримали вони прибуток. Першо- та другогрупники, які не мають найманих працівників, за час відпустки не отримують доходів, саме тому для них у ПК надали послаблення. Якщо ж у цих підприємців були б наймані працівники, то господарська діяльність здійснювалась би у відпускний період і тому вони не мали б права на «місячну єдиноподаткову пільгу».

Для третьогрупників без найманих працівників «відпускна» пільга не потрібна, адже вони розраховують єдиний податок виходячи із суми отриманого доходу, тобто немає доходу — немає і податку.

ЄСВ «за себе»

Підприємець — платник єдиного подат­ку зобов’язаний сплачувати ЄСВ «за се­бе» у розмірі не менше мінімального страхового внеску за кожен місяць перебування на спрощеній системі (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI, да­лі — Закон № 2464).

Закон № 2464 не передбачає норми про звільнення приватних підприємців на єдиному податку від сплати ЄСВ «за себе» за відпускний період. Адже сплачена сума ЄСВ враховується у страховий стаж ФОП (тобто враховується при обчисленні пенсії, лікарняних, декретних тощо).

Таким чином, ФОП-єдинники всіх груп зобов’язані сплачувати ЄСВ і за місяці відпустки.

Між тим слід нагадати, що звільняються від обов’язкової сплати ЄСВ «за себе» (у то­му числі й за період «податкової» відпустки) ФОП (на загальній та спрощеній системі), якщо вони отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про за­гальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, та отримують пенсію або соціальну допомогу.

Механізм застосування «відпускної» пільги

Для отримання «податкової» відпустки єдиннику потрібно подати до фіскалів заяву в довільній формі. Між тим, у цій заяві обов’язково мають бути необхідні реквізити і дані (зразок її заповнення див. нижче). Аргументувати своє право не сплачувати єдиного податку за відпускний місяць необхідно посилаючись на п. 295.5 ПК.

Далі у публікації розглянуто:

• строк подання до фіскального органу заяви щодо періоду щорічної відпустки;
• тривалість відпустки;
• умови отримання «відпускної» пільги.