У Кодексі законів про працю України (далі — КЗпП) не передбачені особливості звільнення працівників, які досягли пенсійного віку. Особи які мають право на пенсію оформлюють її в Пенсійному фонді.
В Україні діє принцип рівності трудових прав громадян незалежно від будь-яких обставин (зокрема, досягнення пенсійного віку, отримання пенсії).
Припинення трудового договору може відбуватися з ініціативи як працівника, так і роботодавця.
Якщо працівник, який досяг пенсійного віку, не бажає більше працювати, він може бути ініціатором припинення трудового договору.
У статті 38 КЗпП вказано: «Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник».
Таким чином, працівник у разі виходу на пенсію може звільнитися за власним рішенням, а роботодавець повинен розірвати трудовий договір у той строк, про який просить працівник.
У такому разі роботодавець зобов’язаний в день звільнення (див. ст. 47 КЗпП):
Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП).
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець повинен у вищезазначений строк виплатити не оспорювану суму.
Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед їх виплатою.
Якщо працівник, який досяг пенсійного віку, бажає й надалі працювати, роботодавець може його звільнити за власною ініціативою лише у випадках, передбачених у ст. 40 та ст. 41 КЗпП (в цих статтях міститься вичерпний перелік підстав).
Звільнення працівника за будь-якими іншими підставами не дозволяється. Жодна з цих підстав не містить особливостей щодо звільнення працівників, які досягли пенсійного віку. Зазначені особи одночасно мають право працювати та отримувати пенсію, яка оформлюється Пенсійним фондом України.
Управління Держпраці у Дніпропетровській області