Главная arrow Архив газеты arrow 2019arrow 18arrow ЄСВ-відповідальність: відповіді на 5 базових запитань



ДЛЯ ВСЕХ ЧАСТНЫХ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЕЙ
ЄСВ-відповідальність: відповіді на 5 базових запитань

Наводимо тези, які ґрунтуються на відповідях ДПСУ із «ЗІР» щодо відповідальності плат­ників за несвоєчасну сплату ЄСВ.

Теза 1: За несвоєчасно перерахований ЄСВ з вини банку санкції до платника не застосовуються.
Згідно з п. 129.7 Податкового кодексу Ук­раїни (далі — ПК) «не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення». 
Таким чином, податківці не застосовують до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) ЄСВ з вини банку. Платник повинен надати до органу ДПС заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт їх своєчасного подання до установи банку.

Теза 2: ФОП-пенсіонер, який помилково визначив у Звіті за ф. № Д5 зобов’язання та бажає скасувати звіт, зобов’язаний сплатити визначене зобов’язання, а у разі його несплати понесе відповідальність.
У разі самостійного визначення бази нарахування ЄСВ фізичні особи — під­приємці (в тому числі ті, які обрали спрощену систему), які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про за­гальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі — Закон № 1058)*, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до податкового органу Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Звіт за ф. № Д5) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.
Відповідальним за правильність та досто­вірність заповнення Звіту за ф. № Д5 є страхувальник.
Отже, самостійно визначені підприємцями-пільговиками* суми ЄСВ слід сплатити на загальних підставах (ці суми не підлягають скасуванню). У разі несвоєчасної сплати самостійно визначеного зобов’язання такі особи несуть відповідальність відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі — Закон № 2464).

* Примітка редакції. Від обов’язкової сплати ЄСВ «за себе» звільняються підприємці, які отри­мують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Теза 3: Звіт за ф. № Д5 , поданий не за встановленою формою, вважається не поданим і платник внеску притягується до відповідальності.
Форми та строки подання звітності з єдиного внеску передбачено Порядком форму­вання та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загаль­нообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства
фі­нансів України від 14 квітня 2015 року № 435. Звіт за ф. № Д5, поданий не за встановленою формою, вважається неподаним. До фізичної особи — підприємця, яка протягом року своєчасно сплачувала ЄСВ, але подала річний звіт не за встановленою формою, застосовується відповідальність у вигляді фінштрафу в розмірі 170 грн., а за повторне протягом року порушення — 1020 грн. Також, за подання не за встановленою формою звіту застосовується адміністративна відповідальність.

Теза 4: У разі несвоєчасної сплати платником ЄСВ штрафу та пені ДПС застосовує заходи із стягнення недоїмки.
Нормами чинного законодавства відпові­дальності за несплату штрафної санкції та пені не передбачено. Однак, відповідно до ч. 15 ст. 25 Закону № 2464 та п. 10 та п. 11 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі — Інструкція № 449) рішення контролюючого органу про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом. У разі якщо платник ЄСВ чи банк отримали рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів і не сплатили зазначені в них суми протягом 10 календарних днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк ДПС про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби або до органів Держказначейства.
Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо їх застосування пов’язане з виникненням та сплатою недоїмки (п. 12 розділу VІІ Інструкції № 449).
У разі якщо платник ЄСВ протягом 10 календарних днів з отримання вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгод­женої в результаті оскарження суми боргу, після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою. Податковий орган протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги надсилає державній виконавчій службі або до органів Держказначейства вимогу про сплату недоїмки.
Крім того, у таких випадках ДПС має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Теза 5: Штрафні санкції не застосовують до ФОП на загальній системі оподаткування, які за наслідками звітного кварталу сплачують ЄСВ в розмірі мінімального страхового внеску (із розрахунку за кожен місяць), але менше ніж ЄСВ виходячи з розміру чистого доходу, визначеного за такий квартал згідно з даними Книги обліку доходів і витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 для фізичних осіб — підприємців на загальній системі оподаткування базою нарахування ЄСВ є сума чистого доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо такий платник не отримав чистий дохід (прибуток) в окремому місяці, він зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому місячна сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Зазначена категорія платників зобов’язана сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ. Суми внеску, сплачені протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком) враховуються підприємцями на загальній системі оподаткування при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 10 лютого наступного року, згідно з даними, зазначеними у податковій декларації про майновий стан і доходи, що формується на підставі даних Книги обліку доходів і витрат.
Отже, Законом № 2464 визначено чіткі умови щодо сплати ЄСВ у розмірі, не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ для підприємця на загальній системі оподаткування за кожен місяць відповідного кварталу.
Нормами чинного законодавства не передбачено застосування відповідальності (як фінансової, так і адміністративної) до фізичної особи — підприємця на загальній системі оподаткування, якщо за наслідками звітного кварталу ним сплачено ЄСВ в розмірі мінімального страхового внеску із розрахунку за кожен місяць, але менше ніж ЄСВ виходячи з розміру чистого доходу, визначеного за такий квартал згідно з даними Книги обліку доходів і витрат. Однак за підсумками року сума ЄСВ має бути сплачена у повному обсязі.

ГУ ДПС у Черкаській області