20 вересня Верховна Рада ухвалила Закони України «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (законопроект № 1073) і «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (законопроект № 1053-1) (далі — РРО-закони).

РРО-закони набирають чинності через 6 місяців з дня їх опублікування (крім деяких положень). Станом на 28 вересня 2019 року ці закони ще не підписав президент. Можливо, це пов’язано з тим, що підприємці дуже негативно ставляться до РРО-нововведень. Більш того, Державна регуляторна служба України виступає проти прийняття РРО-законів (її позиція наведена на стор. 10–16 цього номера газети).

У № 17 газети за 2019 рік (стор. 3) ми навели основні нюанси РРО-законів, ухвалених у першому читанні. Між тим, до другого читання у РРО-законах було враховано низку поправок. Наведемо найцікавіші з них. 

По-перше, підвищено річний ліміт доходу для другої групи платників єдиного податку— з нинішніх 1,5 млн грн. до 2,5 млн грн. (ця норма повинна запрацювати з 1 січня 2021 року);

По-друге, змінились строки, коли платники єдиного податку 2–4 груп зобов’язані застосовувати РРО.

До 1 жовтня 2020 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються ФОП — платниками єдиного податку 2–4 груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн., крім тих, які здійснюють:

• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

По-третє, з 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 рокуРРО та/або програмні РРО не застосовуються ФОП — платниками єдиного податку 2–4 груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
• реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
• роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
• діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР;
• діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
• діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
• реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабміном.

У разі перевищення ФОП — платником єдиного податку 2–4 груп в календарному році обсягу доходу 1 млн грн. застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом терміну реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

По-четверте, виключати застосування механізму «кешбеків» депутати відмовилися. Але мінімальний поріг покупки збільшили з 100 грн. до 850 грн.

Норма про «кешбек» передбачає, що споживач, який здійснив покупку на суму понад 850 грн. (включно) та отримав чек, має можливість перевірити його на автентичність, і якщо виявиться, що розрахунковий документ в електронній формі не переданий контролюючим органам, написати скаргу, на підставі якої може бути призначена перевірка. Якщо перевірка підтвердить, що продавець порушив порядок проведення розрахункових операцій, його оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості прид­баних товарів.

Виплата «кешбека» покупцю за його скаргою здійснюється при дотриманні таких умов:

• у зверненні покупця зазначено номер його рахунку та банківську установу, в якій такий рахунок відкрито;
• сума штрафних (фінансових) санкцій зарахована до державного бюджету в повному обсязі;
• до скарги додано електронні копії або копії паперових документів, виготовлені шляхом сканування, отриманих покупцем від продавця разом з придбаним товаром (роботою, послугою), про які зазначається в скарзі;
• вартість товарів (робіт, послуг) в межах однієї розрахункової операції, щодо яких подано звернення покупця, становить понад 850 грн. на день їх отримання покупцем (споживачем).

По-п’яте, до другого читання в законопроект № 1053-1 повернули процедуру обліку товарів і ввели штраф за реалізацію неврахованих товарів — 200% від їх вартості.

До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів за цінами реалізації, але не менше 170 грн. Ця вимога не поширюється на ФОП-єдинників — неплатників ПДВ (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Увага! Міністерство фінансів України зазначає, що загальні правила використання РРО для всіх платників єдиного податку 2–4 груп починають діяти з 1 січня 2021 року. Вимоги закону не поширюватимуться на звичайних фізичних осіб (не суб’єктів підприємницької діяльності) та платників єдиного податку 1 групи.