Президент підписав Закони України «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» від 20 вересня 2019 року № 129-IX (законопроект № 1073) і «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» від 20 вересня 2019 року № 128-IX (законопроект № 1053-1) (далі — РРО-закони).

Редакція вже аналізувала ці законопроекти (див. на стор. 3–4 № 18 газети за 2019 рік), а Держрегуляторслужба висловила свої застереження щодо їх прийняття (див. на стор. 10–16 № 18 газети за 2019 рік).

Нагадаємо нововведення, прийняті в РРО-законах (за деякими винятками чинності вони наберуть через 6 місяців з дня їх опублікування). 

1. Запроваджуються програмні РРО. Це програмний (програмно-апаратний або програмно-технічний) комплекс, що може бути використаний на будь-якому пристрої. Фіскальні функції програмного РРО буде реалізовано через фіскальний сервер контролюючого органу. Для використання суб’єктами господарювання контролюючий орган забезпечує відповідне безкоштовне програмне рішення.

2. Буде запроваджено застосування електронних аналогів поряд із паперовими фіскальним звітним чеком, фіскальним звітом та денним. Електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки будуть подавати до контролюючих органів дротовими або бездротовими каналами зв’язку суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО.

3. Розрахунковий документ в паперовій або електронній формі можна буде надавати особі, яка отримує або повертає товар, споживає послугу або відмовляється від неї. Наприклад, через відтворювання на дисплеї РРО (пристрою з програмним РРО) QR-коду.

4. Якщо тимчасово не буде зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу, на цей період проведення розрахункових операцій дозволено в режимі офлайн, що може тривати не більш як 36 годин, зі створенням електронних розрахункових документів. Останнім буде присвоєно фіскальні номери, що будуть сформовані фіскальним сервером. Існує обмеження в 168 годин протягом календарного місяця, протягом яких суб’єкт господарювання зможе використовувати такі номери. 

5. Запроваджена винагорода споживачу, який подасть скаргу на порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій. Компенсація передбачена за умови, що в межах однієї розрахункової операції вартість товарів (робіт, послуг), щодо якої подано звернення покупця, становить понад 850 грн. І ось якщо за результатами перевірки будуть застосовані фінансові санкції, то  такому скаржнику компенсують 100% вартості придбаних товарів (робіт, послуг) (п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР, далі — Закон № 265). Це правило запрацює з 1 жовтня 2020 року.

6. РРО-закони оновили розміри існуючих штрафних санкцій та ввели нові. Наприклад, за незастосування РРО, проведення розрахункових операцій на неповну суму тощо (п. 1 ст. 17 Закону № 265), штрафи становитимуть:

• за порушення, учинене вперше — 100% вартості проданих із порушеннями товарів (робіт, послуг);
• за кожне наступне порушення — 150%.

До 1 жовтня 2020 року штрафні санкції, визначені п. 1 ст. 17 Закону № 265, становитимуть:

• за порушення, учинене вперше — 10% вартості проданих із порушеннями товарів (робіт, послуг);
• за кожне наступне порушення — 50%.

7. У новій редакції п. 296.10 Податкового кодексу України зазначено, що РРО та/або програмні РРО не застосовують єдинники лише 1 групи. Але законодавці ввели перехідний період: до 1 січня 2021 року не застосовують РРО та/або програмні РРО підприємці-єдинники 2–4 груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. (крім нижчеозначених видів діяльності).

До 1 жовтня 2020 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються ФОП — платниками єдиного податку 2–4 груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн., крім тих, які здійснюють:

• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються ФОП — платниками єдиного податку 2–4 груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

• реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
• реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
• роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
• діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону № 265;
• діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
• діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
• реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабміном.

У разі перевищення платником єдиного податку 2–4 груп в календарному році обсягу доходу в 1 млн грн., застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника є обов'язковим (з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку).

8. Підвищено річний ліміт доходу для другої групи платників єдиного податку— з нинішніх 1,5 млн грн. до 2,5 млн грн. (ця норма повинна запрацювати з 1 січня 2021 року).